На допиті слідчого з'ясовується, що мене звинувачують у вбивстві. І мені світить термін від семи років і більше. Про Рената навіть не згадується. Все ніби я вчинив сам. Більш того зіграло свою роль те що я дуже добре володію навичками боксу та вуличних боїв. Потерпіла тобто наречена загиблого дала свідчення. І сказала, що саме я штовхнув хлопця. А перед цим сильно побив. Не дуже розумію, що відбувається та підозрюю, що це справа рук Якимова. Батька Рената. Він не тільки прокурор, а ще й дуже впливова людина. У нього свій підпільний ігровий бізнес та декілька ресторанів. Він має вплив на все місто. Тому йому нічого не варте посадити мене на декілька років. Замість свого синочка. Хоча це тільки мої припущення. Справжніх доказів у мене немає. Я гадки не маю чому та білявка дала саме такі свідчення. Але Володимир впевнений, що їй за це добре заплатили.
Завтра буде перше слухання. Цікаво, що прокурором у цій справі буде сам Якимов. Тільки від нього залежить моя доля.
– Ланевич, на вихід. До вас прийшли, – каже суворий наглядач і штовхає мене у спину.
Йду у кімнату побачень. Там вже на мене чекає тітка Тамара. Вона як завжди виглядає на сто відсотків. Не дивлячись на її внутрішній стан. Тамара завжди вміла тримати удар. Цьому вона навчила і мене. Хоча ми жили небагато, але нічого не потребували.
Тамара вміла крутитися та заробити гроші. Саме завдяки їй я не залишився сам на сам з цим світом.
– Тьотю, привіт. Ти як? – питаю жінку та міцно обіймаю.
– Привіт. Зараз не до цього. Ми маємо придумати, як тобі допомогти, – відповідає Тамара й одразу ж сідає за стіл.
– Сумніваюся, що тут щось допоможе, – кажу з відчаєм.
– Може. Гроші. Багато грошей. Ти повинен поговорити зі своїм батьком. У нього є зв'язки та можливості. Тільки він може тебе звідси витягнути, – акцентує Тамара.
– Тьотю, я не буду цього робити. Він все одно мені відмовить. Ти ж знаєш.
– А якщо ні. Може його батьківські почуття прокинуться?
– З чого б це? Він стільки років мене ігнорував. Казав, що я байстрюк. Невдаха. Чому зараз має все змінитися?
– Бо ти в біді. А якби не було він твій біологічний батько. У тобі тече його кров.
– Якби він так вважав, то хоча б зателефонував мені після смерті матері. І виразив співчуття.
– Послухай навіть якщо він цього не зробив. Все одно він про тебе не забував, – говорить Тамара.
– Тобто? – Наступного дня після смерті матері він передав тобі конверт з грошима. Завдяки чому ми з тобою змогли прожити деякий час.
– Чому ти мені не сказала?
– Бо ти був ображений і замкнутий у собі. Все одно б не повірив.
– Ясно. Я подумаю над твоїми словами.
– Краще ти б не подумав, а зробив. Бо ти знаєш, що я турбуюся про тебе. Киваю.
Тамара йде, а я думаю над тим, що вона сказала. Може й справді подзвонити батьку?
Раптом він і справді допоможе? Вирішую так і зробити.
Слідчий дозволяє мені зробити один дзвінок. Але тільки раз на місяць. Батько не одразу бере слухавку, але все ж відповідає мені.
– Алло, я вас слухаю. Говоріть, – гримить його голос.
– Батьку це я Орест. Хочу з тобою поговорити.
– Орест? Цікаво що на цей раз? Тобі потрібні гроші? На що? Бо ж навчання ти, здається закінчив.
– Ні. Справа в іншому. Я у СІЗО. Мене звинувачують у вбивстві. Я можу сісти за ґрати.
– Цікавий поворот. Не думав що ти до такого докотишся. Але це не дивно з твоєю дурною натурою. Хоча на що здатен син швачки, – батько гучно регоче.
А в мені закипає сильний гнів. Як можна так ненавидіти власного сина?
– То що тобі від мене треба? Навіщо телефонуєш. Знову щось будеш клянчити?
– Вже нічого, – кажу крізь зуби й гучно кладу трубку телефону.
Любі друзі підтримайте новинку зірочками та коментарями. Буду дуже вдячна, бо саме ви створюєте неймовірні історії кохання. Ваша підтримка дуже мотивує автора.
Та звісно не забуваємо про підписку на автора задля того щоб не втратити оновлення книг. Та новинки від автора.
❤️❤️❤️😘Люблю вас.❤️❤️❤️😘