12. Нова інформація

12. Нова інформація 

- Щось серйозне? - спитала я, побачивши, що Дуоло похмуро звів брови. - Це не почекає до завтра? - ох, відчувала, що сон, відпочинок і тепле ліжко сьогодні мене не дочекаються.

- Протягом цього тижня в столиці відбулося дванадцять викрадень рубінових прикрас! - ошелешив мене Рабіндранат. - Всі вони записані в реєстри королівського каталогу “потенційних” рубінів.

Мої очі розширилися від здивування. “Потенційними” в мові охоронців порядку називалися рубіни, що не пройшли ретельної перевірки на магічний потенціал. Були просто зареєстровані, але їхні чарівні властивості викликали сумніви. Так, усі прикраси (а їх було дуже багато!) при покупці, передаванні в спадок, виготовленні чи в інших офіційних випадках вносилися у спеціальний список, який зберігався в королівському архіві. Архіваріуси за запитом завжди могли надати цей каталог для ознайомлення відповідним службам. І ми часто переглядали інформацію, якщо нас це цікавило.

Я навіть була добре знайома з одним із службовців, архіваріусом Раймундо Клеско, котрий за певну винагороду міг надати доступ до архівів набагато швидше, аніж це передбачали затяжні процедури заповнення відповідних дозволів та документів різного типу.

Те, що так багато рубінових прикрас було викрадено за такий невеликий проміжок часу, викликало багато запитань і підозр. 

- Імена та адреси є? - спитала я втомлено, розуміючи, що відкладати на пізніше перевірку не варто. 

- Так, - кивнув бос, беручи другий папірець зі столу. - Ми можемо все це перевірити й пізніше, - наче читаючи мої думки, проговорив шеф. - Думаю, почнемо наносити візити цим громадянам вже завтра. Але мусимо обов'язково сьогодні повернутися знову до графині Грум. Я був впевнений, що розкриємо її справу вже до ранку. Все-таки вважав, що прикрасу викрали служниці, або Її Світлість просто приховала прикрасу і хоче отримати страховку. Так, так, - глянув на моє здивоване обличчя прима-офіцер. - Я теж не виключав ці варіанти. І розмірковував приблизно так само, як ви мені й змалювали ситуацію, інспекторко Торрензо. Але, як бачу, тут справа серйозніша. Онофре, - звернувся бос до буквоїда, - чи можете мені надати список усіх слуг графині Жозефіни Грум?

- Із вас нова історія, плітка, новина, - не забув нагадати буквоїд, хитро блимнувши з-під навислих туманних кошлатих брів червоними очицями.

Бос задумався, але через мить його обличчя просяяло, і він видав:

- У принца Рінуата Лімбаріо з'явилася нова фаворитка, ви це знали? Таємнича жінка, котру ніхто не бачив, бо Його Високість ретельно приховує цей зв'язок. Але деякі люди при дворі вже знають і гадки не мають, хто це така. Принц періодично зникає з палацу, відвідує свою обраницю. Про те, що він наносить візити саме жінці, свідчать залишки помади на одязі, довгі чорні волоски та легкий запах жіночих парфумів. Деякі слуги при дворі мають дуже зіркі очі, магічний потенціал, надзвичайну спостережливість і… нестримні язики…

Буквоїд задоволено засопів, аж туманні язики замиготіли над його головою, такий був радий цій новині. Адже вхід на територію королівського палацу цим істотам був заборонений. Там стояли магічні заслони, які не дозволяли проникнення не лише буквоїдів, але й захищали від будь-якого втручання в заборонений простір. Ще не вистачало, щоб увесь світ знав про інтриги та плітки двору, державні таємниці та королівські секрети! Та й шпигуни теж не могли перейти межу захисного чарівного поля, яке оточувало королівську резиденцію. Тому така інформація була для буквоїда дуже цінною.

- І що на це каже Його Величність король, батько принца Рінуата? - зацікавилась і я цією новиною.

Адже я знала, що принц заручений із принцесою сусіднього королівства, і його наречена повинна була приїхати через тиждень на святкування зустрічі нового року. Ці святкування тривали аж два тижні й закінчувалися чудовим святом у перший новорічний день. Принцеса приїжджала раніше, поки дороги були більш-менш вільними, адже потім усю Естантію засипало непрохідними сніговими заметами. І так, всі знали, що заручини були династичними, про жодне кохання між монархічними особами й мова не йшла, проте мені якось було образливо за принцесу, якій таємно зраджують. Проте я й не здивувалася. Принц Рінуат славився тим, що був невиправний бабій та гульвіса.

-  Його Величність не в курсі, - коротко відповів бос, з нетерпінням чекаючи, поки буквоїд видасть йому нову інформацію про слуг графині Грум. - Думаю, якщо дізнається, то принцові буде непереливки…

- І правильно, - кивнула я. - Це підло - зраджувати наречену, коли ви заручені.

- А якщо це кохання? - спитав раптом Дуоло. - Справжнє кохання? Принцові важко в такій ситуації.

- Тоді не слід було заручатися, - вперто гнула я свою лінію.

- Королівські особи не належать собі. Вони не можуть вибирати, бо титул вже вибрав за них, - неуважно промовив Дуоло, бо якраз переглядав список слуг. А потім радісно тицьнув мені цей папірець. - Погляньте, на цьому тижні було прийнято на роботу нового гру́бника*. Я так і знав! Ходімте, інспекторко Торрензо, ще годинка - і ми дізнаємося трохи більше про нашу прикрасу і, можливо, її місцеперебування! Дякую, Онофре!

Прима-офіцер Рабіндранат Дуоло згріб усі папірці, які лежали на столі, і швидко вийшов із кімнати. Я поспішила за ним.

Цікаво, що він придумав? Навіщо список слуг? Чим його зацікавив цей грубник? У мене виникли теж деякі думки з цього приводу, але я поки що тримала їх при собі…