Коли я вирішила тебе забути.
Післямова
Ця історія народилась із болю.
З того моменту, коли любов перестає бути безпечною, а пам’ять — стає тягарем.
І з питання, яке болить багатьом:
чи можна почати знову, якщо серце пам’ятає навіть тоді, коли розум — ні?
Олівія втратила спогади, але не втратила себе.
Адам втратив усе — і навчився не відпускати.
А між ними була тиша, брехня, страх, вина… і любов, яка виявилася сильнішою за зраду, хворобу й навіть смерть.
Це історія не про ідеальних людей.
Вона про помилки, які ламають.
Про слова, сказані запізно.
Про вибір — втекти чи залишитись.
І про сміливість пробачити не тому, що легко, а тому що кохаєш.
Я вірю, що справжнє кохання не зникає.
Воно може загубитися, замовкнути, заховатися під шарами болю —
але якщо це ваше, воно знайде шлях назад.
Дякую кожному читачеві, хто прожив цю історію разом зі мною.
Хто плакав. Злився. Надіявся.
Хто дочитав до кінця й повірив, що навіть після найтемнішої ночі
може народитись світло. 👶✨
Якщо ця книга залишила слід у вашому серці —
значить, вона була написана недарма.
З любов’ю,
Ця історія про те, як важко забути — і як прекрасно згадати знову 💔❤️
#431 в Жіночий роман
#1515 в Любовні романи
#709 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
