Це моя земля — я маю в ній кордони,
де простяглись кримезні Карпатські сині гори.
Де мати вишивала той самий рушник білий,
а я все гуляла в весняних синіх квітах
Де промені сонця гуляли на вікні,
де діти щасливі і люди всі живі.
Та ось настала нелегка година
і стала вся червона ненька Україна.
Прийшов ворог в дім наш вбивати й панувати,
свої нікчемні правила усім нам диктувати:
"ми вам всем поможим, ми вас освободим".
Так ідіть же наведіть порядок у свій ж власний дім
А потім не завадило би ще навести порядок де ніколи у вас порядку нема
Це голова.
А ми якось самі встановимо порядки
без вашої "культури" " без ваших тих порядків
і злих ваших нарядів в житті нам геть не треба, ми самі все собі вирішим допомога нам не треба
Бо пришито у серці, разом з рушником,
любов до свободи, дарував нам її Бог
Тож де прапор синьо-жовтий — то є моя земля.
Чужинцям тут не місце.
Тікайте звідсіля!
Відредаговано: 31.12.2025