Не кажи мені, ким треба бути,
бо ці слова — ніби келих отрути.
Я сама пройду шляхи болючі,
і навіть якщо від них рани печуть.
Я полечу назустріч перешкодам,
бо там, де є вони, — там і нова пригода,
а, можливо, й мій життєвий урок.
Я дуже надихаюсь нашими людьми,
які, закривши очі, до цілі самі йшли.
Для мене приклад — це є музиканти:
вони лікують душі, латають усі рани,
запалюють вогонь там, де він давненько погас.
Надихаючись ними, я підбираю ноти —
вони із клавіш мого серця
злітаються й живуть.
Відредаговано: 31.12.2025