Від алкоголю морозу вже крутилося в голові. Даніела ховалася від сніжок, що летіли в неї, тож навіть не помітила як відбігла до дороги.
— Дівчино, не гарно так врізатися в чужий транспорт, — почувся низький голос десь поблизу.
Даніела повернула голову і побачила хлопця, що стояв біля чорного мотоцикла. Він зняв шолом, під яким виднілися темне, трохи скуйовджене волосся. В очах читався легкий подив, але без сліду роздратування.
— Ой, вибачте! Я зовсім не хотіла, — вона відступила на крок і подивилася на свою рукавичку, що залишила слід на мотоциклі. — Ваш мотоцикл дуже… гарний.
— Дякую, — хлопець усміхнувся, спершись на кермо. — Але, схоже, він тепер ще й постраждалий.
— Я справді не хотіла! Просто ми трохи… веселилися, — Даніела показала на дівчат, які весело сміялися за кілька метрів.
— Веселилися? — хлопець подивився на компанію, потім знову на Даніелу. — Нічна вечірка на свіжому снігу? Цікава ідея.
— Ну, щось таке, — вона почала червоніти. — А ви тут живете?
— Та ні, я просто заїхав до друга. Звуть мене Назар, до речі, — він простягнув руку.
— Даніела, — відповіла вона, обережно потиснувши його руку.
— Гарне ім’я, — Назар глянув на неї оцінююче. — Ти новенька тут? Не бачив тебе раніше.
— Так, приїхала на канікули до тітки, — Даніела відповіла, трохи нервуючи.
У цей момент Настя підбігла до них, ніби бажаючи врятувати подругу.
— Ого, Дані, ти і тут встигла знайти знайомства? — Настя підморгнула, уважно розглядаючи Назара. — А ти, випадково, не пропонуєш покататися? — сказала вона загадково.
— Настя! — Даніела встигла ледь не захлинутися своїми словами.
Назар засміявся:
— Ну, зазвичай я не беру незнайомок на борт, але якщо хтось сильно попросить… — він перевів очі на Даніелу.
Даніела вирішила припинити це, бо зрозуміла до чого йде розмова.
— Дякую за пропозицію, але нам, мабуть, уже час повертатися, правда?
— Ти впевнена? — Настя підморгнула, але потім додала, побачивши вираз обличчя Даніели: — Добре, добре, пішли.
— Тоді до зустрічі, Даніело, — Назар вдягнув шолом і підморгнув їй. — І, будь ласка, будь обережнішою з технікою.
Вже була пізня година, тож дівчата вирішили йти додому. А Даніела запропонувала увага Насті допомоги поприбирати на кухні.
***
— Тобі сподобався той хлопець? — запитала Настя.
— Та де. Як мені може сподобатися хлопець, якого я бачу перший раз у житті? — Даніела знизала плечима, але в голосі чутно було невпевненість.
Настя, витираючи тарілку, хитро посміхнулася:
— Ну, я не знаю. Але ти явно зніяковіла, коли він тобі підморгнув. Хоча, можна зрозуміти. Навіть я не очікувала побачити такого красеня під шоломом.
— Настю, годі вже. Він звичайний хлопець, — Даніела опустила очі, складаючи столові прибори. — І, чесно кажучи, мене навіть трохи лякає, що він на мотоциклі.
— Лякає? — Настя здивовано глянула на подругу. — Чому?
— Ну, подумай сама. Мотоцикл — це ж небезпечно. Я якось читала, що багато аварій трапляється саме з мотоциклістами. А ще… — Даніела замовкла, ніби не знаючи, чи варто продовжувати.
— Що? Давай, кажи вже, — підштовхнула її Настя.
— А ще я не впевнена, чи варто довіряти людям, які обирають такий спосіб життя, — тихо сказала Даніела. — Мені здається, що вони занадто ризикові. Можливо, навіть легковажні.
Настя засміялася:
— Ох, Дані, повір, Назар виглядав цілком нормальним. Хіба в нього на лобі написано: “Я небезпечний”?
— Я не кажу, що він небезпечний, — поспішила заперечити Даніела. — Просто… мотоцикли — це не моє. І дружити з кимось, хто живе в такому ритмі, здається мені… незвичним.
— Ну, то й що? — Настя поставила тарілку на полицю. — Усі ми різні. Чому б тобі не спробувати подивитися на це з іншого боку? Може, Назар і справді хороший хлопець.
— Може й так, — невпевнено відповіла Даніела. — Але щось мене стримує. Наче ми не маємо спілкуватися.
— Годі! — Настя махнула рукою. — Усе твоє життя не може складатися тільки з “правильного”. Розслабся трохи, Дані. Може, це той випадок, коли трохи авантюри піде тобі на користь.
Даніела змовкла, задумавшись. Слова Насті викликали в ній сум’яття. Хіба вона й справді така зажата? Тепер вона весь вечір буде думати про цього хлопця та розмову з Настею. Він дійсно гарний і в спілкуванні з ним легко. Ех.. зустріти б його ще раз…