Розділ 11

Зевс викликав її без свідків.
Не як батько — як володар Олімпу.
Зала була порожня, але наповнена напругою. Колони здіймалися, мов застиглі блискавки, повітря тремтіло від сили, яку він не стримував навмисно. Калліста відчула це одразу — тиск, що мав змусити її схилити голову.
Вона не схилила.
— Ти переходиш межі, — сказав Зевс, не підвищуючи голосу. Це було гірше за крик. — Те, що відбувається між тобою й Аресом, мені не подобається.
Калліста повільно вдихнула.
І так само повільно відповіла:
— Моє особисте життя не стосується тебе.
Блискавка вдарила десь за стінами палацу.
— Я — твій батько, — нагадав він. — І я — твій цар.
— Ти хотів, щоб я була тут, — її голос залишався рівним. — Я тут.
Вона зробила крок уперед, дивлячись йому прямо в очі.
— Але ти мною не керуєш, батьку.
Зевс примружився.
— Арес — не той, з ким ти маєш пов’язувати долю.
— Це мій вибір, — твердо сказала вона. — І я не дозволю тобі розлучити нас.
Калліста підняла підборіддя.
— Навіть якщо для цього мені доведеться стати тим, чого ти боїшся.
Мить тиші розтягнулася між ними, мов натягнута струна.
— Ти ще не розумієш, у що втручаєшся, — сказав Зевс.
— А ти, — відповіла вона, — не розумієш, що я вже не напів.
Вона розвернулась і пішла, не чекаючи дозволу.
Зевс залишився сам.
І вперше за довгий час відчув не гнів — занепокоєння.
🌿
Оракул упав на коліна ще до того, як побачив усе до кінця.
Його зір розірвало світло.
Він бачив Ареса і Каллісту — не в битві, не в суперечці, а на тронах у палаці, збудованому не зі страху, а з сили.
Калліста більше не була напівбогинею. Її аура сяяла повнотою безсмертя. Вона сиділа поруч із богом війни — рівна йому.
Його рука лежала на її животі.
Вона була вагітна.
Сила дитини відлунювала ще до народження — не руйнівна, а врівноважуюча. Війна й мир сплелися в одне.
Оракул побачив, як цей союз змінює Олімп — боги стають обережнішими, світ — стабільнішим.
І людей — менше крові, більше честі.
Але видіння здригнулося.
Тінь Зевса нависла над майбутнім, як хмара перед бурею.
Якщо він завадить… — зрозумів оракул. — Все може зламатися.
Оракул підвівся, тремтячи.
— Я маю поговорити з ним, — прошепотів він. —
А якщо слів буде замало… я покажу йому це майбутнє.
Бо не всі війни виграються блискавками.
Деякі — лише правдою.