Мирося дивилася на мене та ледь не плакала. Що так турбувало дівчину? Я вже не могла терпіти, а тому перша промовила:
- Що сталося?
- Я не знаю чи треба тобі говорити, але якщо не скажу, то мене вб'є совість, - ледве промовила вона.
- Це щось серйозне? - дивилася я на неї.
- Так, - махнула білявка. - Дуже серйозне.
- Тоді я тебе уважно слухаю.
- Це може шокувати тебе.
- У тебе вже нема вибору, - наполягла я. - Говори.
- Владислав зраджує тобі з Ларисою.
Першу мить мовчала… А потім почала істерично сміятися. Цей сміх просто затопив мене.
Владислав зраджував? Щось мені у це не вірилося. Такого не могло бути. Ні!
- Це правда, - почала далі говорити Мирося. - Їхні стосунки тривають понад рік, а додаткові проєкти були лише причинами, щоб ввечері залишитися у двох та...
Мій сміх затих.
Мирося не розігрувала мене. Її слова були цілковитою правдою.
Чорт... Я не могла повірити.
- Ти хочеш сказати, що ти цілий рік мовчала, а тільки сьогодні вирішила мені про це повідомити? Невже не могла раніше про це якось натякнути?
- Вони мені погрожували, що напишуть на мене скаргу... Я не хотіла втрачати роботу. Зрозумій мене…
Проти моєї волі сльози почали наповнювати очі. Весь цей час я картала себе за те, що пішла на зраду, а виявилося... Владислав перший вскочив у гречку!
- І навіщо ти це мені зараз сказала? Хотіла зірвати моє весілля? Невже не можна було...
- Я більше не можу мовчати після вчорашнього, - урвала вона мене.
- А що сталося учора?
- Максим якимось чином дізнався про зраду Лариса, пішов за нею в офіс та застав, як вона на столі розважалася з Владом...
- Весело, - хмикнула я. - Застати вагітну дружину з другим чоловіком.
- Лариса носить дитину від Влада, - дізналася я ще одну шокуючу новину від неї.
Це взагалі все у мені перевернуло. Здавалося, що від почутого я не могла дихнути.
Лариса вагітна від Влада?
Це...
Жах…
- Це стовідсоткова інформація?
- Так, - витирала сльози Мирося.
- І Максим знає це?
- Так, він кричав, що подасть на розлучення, а потім пригрозив Владу, що розповість про його пригоди тобі, але він сказав йому, щоб він не смів, бо ти також вагітна, а потім Максим накинувся на нього став його бити... Це все я бачила скрізь щілину у дверях.
Це якийсь сон. Мені абсолютно не вірилося у сказане. Я не могла своїм втомленим мозком переварити всю інформацію, яка до нього надійшла.
- Вибач, що тобі це кажу, але я не могла інакше. Звісно, розумію, що ти зараз у такому стані, дитина...
- Мирославо, я не вагітна, - ледве промовила я.
- Що? Владислав збрехав?
- Виходить, що так, - протягнула та обернулася. Біля нас нікого не було.
- Але дещо мене хвилює набагато більше, - прошепотіла Мирося.
- Давай без загадок, бо після того, що я почула, то мені зараз...
- Лариса хоче тебе отруїти, - випалила вона. - Я це вже почула випадково.
- Отруїти?
- Вона сходить із розуму, що Влад бере тебе у дружини. Я чула, як вона комусь говорила по телефону, що бажає тебе відправити на той світ. Тому будь обережною... Прошу тебе.
Це цілковитий жах. Я потрапила немов у якусь дуже жорстоку книгу.
Наречений мені зраджував, а його вагітна коханка бажала мені смерті. Страшно подумати, хто ще гострив на мене зуби? А можливо ще мама Владислава думала, як мені нашкодити? Чи може ще хтось...
- Зоє? - витягла мене з думок Мирося. - Все добре?
- Після твоїх слів не можу так сказати.
- Вибач, але якби я не розповіла, то б не могла спокійно жити.
- Я тебе розумію та дякую тобі, - взяла я за руку блондинку. - Твої слова все змінюють.
- Ти вийдеш за нього заміж? - запитала вона.
У відповідь я усміхнулася, взяла двома руками пишну сукню та подалася до гостей. Ми відійшли не на дуже велику відстань, але мою відсутність помітив мій брехливий наречений.
- Де ти була? Наша черга вже підходить, я вже став думати, що ти втекла?
- Я відходила у справах, - пояснила, дивлячись на нього.
Як же мені хотілося дати йому ляпаса! Його обличчя викликало у мені злість та ненависть.
Він сволота....
- Тоді ходімо всередину.
- Звісно, - вичавила я зі себе та дала йому свою руку.
#2400 в Любовні романи
#1084 в Сучасний любовний роман
#655 в Жіночий роман
Відредаговано: 03.01.2025