Після цього ми зайшли до будинку, а потім до квартири, в якій у вітальні стояв цілковитий безлад. Адже саме тут проходила вся гульня.
- Я зберу зі столу, а ти, можливо, поки сходи в душ, - сказав до мене хлопець.
- Ти сам усе зробиш? - запитала я з подивом.
- Так, - запевнив він мене та взявся за справу.
Я скинула босоніжки з ніг та зиркнула на нашу маленьку кухню. Там ще стояли келихи та пляшка вина, яку я із Максимом спустошила. Спогади знову стали давити на мене. Стикали моє горло, а язик ціпенів.
У ванній кімнаті я зачинилася, а потім почала повільно скидати зі себе сукню та білизну. Через декілька хвилин моє тіло було без одягу. Я стояла навпроти дзеркала, яке тільки до пояса показувало мене, та вдивлялася у своє обличчя.
Мої світлі очі, які мали зеленкуватий відтінок, сумно дивилися.
На обличчі танцював цілковитий жах. Стрілки стали схожі на бруд, який розмазався. А ще понад дванадцять годин тому я їх старанно виводила різними підводками, щоб досягнути бажаного результату, але зараз його зовсім не було видно.
Моє темне від природи волосся, яке я нещодавно обрізала до плечей, стирчало в різні сторони та почало крутитися від вологи. Ніколи не любила коли пасма закручувалися в локони. Я тоді починала бути схожою на спанієля. Мені завжди подобалося ідеально рівне волосся, як завжди показували та показують у рекламах. Проте генетика дала мені кучері, які доводилося постійно вирівнювати, щоб не мати смішний вигляд...
Раптово у голові залунало:
Мені знову стало неймовірно соромно за те все, що сталося вночі. Я розуміла, що це були алкоголь та просто іскра, але чому в мені сидять такі дивні передчуття? Чому мені здавалося, що після цієї ночі та поцілунку все мало змінитися?
Не знала...
Мабуть, я досі п'яна. Треба декілька годин поспати, щоб робити якісь адекватні висновки.
Але зараз я знала одне - Максим уже вдома з Ларисою. Він , мабуть, купався під теплими струменями води та відмивав зі себе події ночі. Переконана, що він шкодує про скоєне. Либонь, кривиться від цього. Бачила цей вираз його обличчя у своїй голові.
Та одночасно лізла на очі картина його підкачаного тіла, рук... Останні настільки приємні та теплі, що можна ненароком отримати оргазм від одного тільки його дотику.
На моєму обличчі намалювалася усмішка, яка швидко згасла. Більше я ніколи не відчую це все, бо, Максим почне мене уникати. Це стовідсотково.
Я схилила голову та нарешті полізла до ванної. Сіла на прохолодну поверхню, увімкнула воду та дивилася на свої ноги. Тепла вода текла по тілу. Вода змивала з мене все, що скоїлося цієї ночі. Мабуть, мені також треба про це все забути та спокійно жити далі. Варто спрямувати свої думки на майбутнє, а не думати постійно про минуле та прокручувати в голові події, які пішли назавжди у таємничий світ спогадів.
Коли я вийшла з ванної кімнати, то Владислав уже прибрав у вітальні, а годинник на телефоні показував шосту ранку.
- Ти така гарна у цьому халатику, - зненацька обійняв мене зі спини мій хлопець. - Його аж хочеться швидше зняти.
- Невже? - поцікавилася. - А я думала, якщо гарний, то навпаки не хочеться скидати...
Але Владислав не відповідав. Він кинувся цілувати мою шию, а його руки стали гуляти по моєму тілу під тоненькою тканиною. Він збуджував мене, але чомусь ці рухи нагадували мені Максима.
На мить хотілося відсторонитися від нього, але коли він різко повернув мене до себе, то я заціпеніла.
- Не очікувала, що це я? – запитав Максим. - Ти не уявляєш, які емоції ти в мене викликаєш. Лариса на твоєму фоні просто тьмяна зірка, а ти сонце… Ти ціла галактика… Ти просто всесвіт…
- Я всесвіт? - перепитала я.
- Ти про що? - зненацька зникло обличчя Максима, що аж засмутило мене та налякало. Тепер я бачила Владислава.
- Я кажу, що ти мій всесвіт. Просто від алкоголю частину слів загубила.
Владислав підняв брови, але не відпускав мене зі своїх обіймів. А потім продовжив цілувати та пестити...
Після того, як ми цілу годину кохалися, і Владислав пішов до ванної кімнати, то я лежала на ліжку та відчувала сором. Хотілося провалитися скрізь землю.
У мене ніколи такого не було, однак гадала, що я ще під емоціями. Надіялася, що це пройде...
Бо моя фантазія не один раз змінила Владислава на Максима. Весь процес кохання я бачила перед очима блондина....