Минуло кілька місяців. Нью-Йорк жив звичним життям — метушливим, голосним, брудним. Та в його підпіллі панував страх. Корупціонери здригалися, коли чули шепіт про «Нічних месників». Ті, хто думав, що може уникнути справедливості, зникали один за одним, лишаючи за собою порожні кабінети й мовчазні сім’ї.
Але сама Ава вже не виходила на полювання.
Вона сиділа в пентхаусі на широкому дивані, загорнувшись у шовковий халат. Її долоня ніжно лежала на кругленькому животі, під яким бився новий ритм — маленьке серце, плід їхньої пристрасті з Адамом.
Адам стояв поруч, тримаючи келих віскі, та дивився на неї так, ніби бачив найдорожчий скарб у світі. Він опустився на коліна, поцілував її живіт і прошепотів:
— Ти й наш малюк — сенс мого життя.
Ава усміхнулася, торкнулася його обличчя.
— Я більше не йду в бій, Адаме. Моє місце тепер тут, із вами двома. Але «Нічні месники» й надалі діятимуть. І кожен покидьок у цьому місті знатиме: кара прийде.
Вона лишалася їхнім мозком і серцем. Вона керувала, віддавала накази, будувала стратегії. Її союзники виконували справу безжально, бої зачищалися, тіла зникали без сліду. «Немає тіла — немає й справи».
---
Однієї ночі, коли місто спало, Ава сиділа біля вікна й слухала, як у далині виють сирени. Адам підійшов і обійняв її ззаду.
— Тобі не бракує цього адреналіну? — спитав він тихо.
Вона поклала його руку собі на живіт і відповіла:
— Адреналін? Ні. У мене тепер інша пристрасть. Я хочу, щоб наша дитина народилася в світі, де вже трохи менше покидьків. І я зроблю для цього все.
Її очі палали тим самим вогнем, що й завжди — але тепер у ньому було більше ніжності, ніж дикості.
---
Корупціонери й досі тремтіли від страху. Вулиці шепотіли ім’я «Ава» так само, як раніше.
Але тепер у її руках було не лише життя міста. Вона тримала в собі новий початок, нову надію.
І коли Адам узяв її за руку, коли вона схилила голову й притулилася до його плеча, вони обидва знали: їхня імперія лише зміцніла.
Бо тепер у «Нічних месників» з’явився ще один сенс — майбутнє, заради якого варто жити й воювати.
---
Світ міг боятися темряви,
але в темряві жили двоє закоханих,
які створили власну сім’ю — і власну легенду.