Розділ 80.

Дощ розмивав небо над Нью-Йорком, перетворюючи його на сріблясте тло. Але в той вечір місто зупинилося для двох людей.

Ава стояла перед дзеркалом у своїй квартирі. Біле шовкове плаття лягало на її тіло, мов друга шкіра. Вона була водночас схожа на ангела й на фатальну спокусницю, що йде назустріч власній долі.
Її очі блищали — не від сліз, а від внутрішнього вогню.

---

Адам чекав її у старій неоготичній каплиці на околиці міста, яку вони вибрали не випадково.
Тут було тихо, без зайвих очей, тільки вузькі вікна й тіні свічок. Лише найближчі союзники — Маркус, Роджерс та кілька людей, що присягнули «Нічним месникам».

Коли двері відчинилися й Ава увійшла, тиша стала ще глибшою.
Адам затамував подих. Вона йшла до нього, і кожен її крок лунав у його грудях.

---

— Я обрала темряву, — сказала вона, дивлячись йому в очі, коли священик промовляв формальні слова. — Але в цій темряві я знайшла світло. Тебе.

— Я був твоїм ворогом, — відповів Адам, стискаючи її руки. — Я мав викрити тебе. Але замість цього знайшов своє життя в тобі. І я ніколи не відпущу.

Священик мовив останнє слово, і він поцілував її. Це був не просто поцілунок — це була клятва, палка й безжальна, як їхня любов.

---

Після церемонії вони вийшли у двір, де ніч була свідком їхнього союзу.
Ава підняла руку з каблучкою, і світло блиснуло на її пальці, немов печать нової епохи.

— Відтепер, — прошепотіла вона йому на вухо, обвиваючи його шию руками, — ми не лише коханці й союзники. Ми — сім’я.
— Ми — сила, — додав він і підхопив її на руки. — І місто стане на коліна перед нами.

---

Свято перетворилося на ніч пристрасті: танці серед свічок, шампанське, що текло в їхні келихи, і погляди, що палали бажанням.
Коли ж вони залишилися наодинці, Ава кинула йому виклик своїм хижим усміхом:
— Тепер ти мій чоловік, Адам. І я не дам тобі відпочинку.

Їхнє весілля стало не лише святом кохання. Це була клятва темряви  й світла водночас.

---

Тієї ночі в Нью-Йорку народилася не просто подружня пара. Народилася нова легенда — король і королева тіні.