Розділ 76.

Після вибуху складу Харпера місто ще не встигло оговтатися, а вже знову занурилося в тінь.
Харпер сидів у своєму розкішному пентхаусі, охорона подвоєна, штори зачинені, склянка віскі в руках. Його очі палали ненавистю, але під цією маскою ховався страх.

Він відчував: смерть стоїть за його спиною.

---

— Сьогодні він помре, — прошепотіла Ава, вдягаючи чорні рукавички.
Адам перевіряв зброю, а Маркус тим часом готував свою жахливу суміш кислоти, яка не залишала слідів.

— Він думає, що в нього ще є час, — сказав Адам холодно. — Але сьогодні його імперія зникне разом із ним.

---

Вони проникли в пентхаус без єдиного звуку. Камери вже були відключені, а охоронці — мертві ще до того, як зрозуміли, що відбувається.

Харпер сидів у кріслі й не помітив, як тіні підійшли до нього впритул. Тільки коли Ава поклала ніж йому на плече, він здригнувся.

— Хто… — голос його зірвався.
— Твій вирок, — прошепотіла вона й нахилилася до його вуха. — Це за тих, кого ти зламав, продав, убив.

Харпер різко обернувся, намагаючись дістати пістолет, але Ава була швидшою. Її лезо блиснуло в темряві й розітнуло його горло.

Він хрипів, задихався, очі повні жаху. Краплі крові стікали на мармурову підлогу.
— Ніхто не вище правосуддя, — сказала вона тихо й спокійно, тримаючи його голову, поки життя залишало його тіло.

---

Маркус підняв тіло й без жодних емоцій поніс у підсобку, де вже стояла ємність із кислотою.
— Коли не буде тіла, — його голос лунав глухо, — не буде й справи.

Вони дивилися, як плоть і кістки розчиняються, перетворюючись на ніщо. Лише бульбашки й їдкий запах залишилися на згадку про Харпера.

---

Ава відкинула волосся з обличчя, її очі блищали холодним вогнем.
— Імперія Харпера мертва.
Адам обійняв її за плечі, відчуваючи змішання дикої пристрасті й страху перед тією жінкою, якій він належав.
— І тепер місто належить «Нічним месникам».

---

Вдалині світанок торкався хмарочосів, але Нью-Йорк цього ще не знав: в його серці з’явилася нова сила, темна і справедлива.