Розділ 59.

Висотка «Harper Corporation» сяяла вогнями. Скляні стіни відбивали нічний Нью-Йорк, наче дзеркала, а всередині панував холодний порядок великої імперії грошей і влади.

Ава йшла крізь хол упевнено, наче належала цьому місцю. Діловий костюм і чорні підбори робили її образом ідеальної адвокатки. Охорона провела її без жодного запитання — її ім’я вже було внесене до списку.

Вона ввійшла в ліфт, і лише тоді дозволила собі повільну, темну усмішку.
Ти навіть не здогадуєшся, Харпере, що до тебе вже прийшла твоя смерть.

Двері відчинилися — на двадцять другому поверсі її зустрів сам Девід Харпер. Високий, у дорогому костюмі, з тим самим штучним виразом обличчя, що колись обманював інвесторів, партнерів, жінок. Але не її.

— Міс Міллер, — його голос був рівним, холодним. — Я чув про вас. Ви — найкраща адвокатка в Нью-Йорку. Я радий, що ми зможемо співпрацювати.

Ава підійшла ближче, простягнула руку. Її пальці ковзнули по його долоні трохи довше, ніж личило б діловій зустрічі.
— Я теж рада знайомству, містере Харпер. Вірю, що можу стати вам корисною.

В його очах майнула іскра — саме тієї цікавості, на яку вона й розраховувала. Він бачив перед собою не просто адвокатку, а жінку, яку хотілося мати.

---

З іншого боку вулиці, в затемненій машині, сидів Адам. Його пальці стискали кермо так, що побіліли кісточки. Він спостерігав за кожним рухом Ави крізь бінокль, і в нього всередині боролися два демони: ревнощі й гордість.

Він знав, що вона грає роль. Що її погляд і посмішка для Харпера — лише пастка. Але кожного разу, коли цей ублюдок дивився на неї занадто жадібно, Адам відчував, як у ньому закипає кров.

Він навіть не розуміє, що вже приречений. І що та, кого він хоче підкорити, стане його карателем.

Адам увімкнув мікрофон у навушнику.
— Я з тобою, кохана. Якщо він зробить хоча б один зайвий рух — він не вийде з цього офісу живим.

Ава, сидячи навпроти Харпера, ледь-ледь усміхнулася, знаючи, що він слухає.
— Все під контролем, Адаме, — прошепотіла вона ледве чутно. — Ми тільки починаємо гру.