"Коли темрява кохає"
Розділ 29.
Глава 29. Пастка
Ава продумала все до дрібниць. Вона знала: Роджерс надто самовпевнений, щоб відпустити здобич, яку майже впіймав. Йому потрібен був доказ, момент істини. І вона вирішила подарувати йому саме це — але на своїх умовах.
---
Пізно ввечері вона залишила роботу, демонстративно пройшовши повз головний вхід. Знала, що він там, у темряві. Знала, що кожен її крок буде записаний у його блокнот.
Вона йшла вузькими вулицями, далі й далі від центру, поки не опинилася в районі занедбаних складів. Там, де камери не працювали, а поліцейські патрулі давно втратили пильність.
Вона зробила вигляд, що губиться в тіні, що нервово озирається. Зробила вигляд — бо насправді бачила все. Кожен його крок позаду, кожен шелест шин під черевиками.
---
Роджерс ішов за нею, впевнений, що контролює ситуацію.
Він не знав, що вже стоїть у її павутині.
Ава зупинилася біля старих дверей складу, торкнулася їх, наче вагаючись. І саме в цей момент він зробив крок уперед, виходячи з тіні.
Їхні погляди зустрілися.
Її усмішка була холодною, небезпечною.
— Ви надто довго стежили за мною, містере Роджерс, — її голос прозвучав так, ніби вона знала про нього абсолютно все. — Час поговорити.
---
І темрява довкола здалася не просто ніччю, а ареною, де мала відбутися гра без правил.
#940 в Детектив/Трилер
#359 в Трилер
Відредаговано: 05.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
