Нічний Нью-Йорк дихав шумом вулиць і неоновим сяйвом. Після балу Ава переодяглася — чорна шкіряна куртка, темні джинси, волосся розпущене. У дзеркалі вона більше не була блискучою адвокаткою в діамантах. Тепер це була інша жінка.
Її мішенню став відомий бізнесмен — Лукас Грей. В суді він вийшов сухим із справи про торгівлю людьми. Його адвокати знайшли лазівку, суддя був куплений. Для світу він лишався «шанованим філантропом». Для Ави — покидьком, який заслуговував тільки смерті.
Вона стежила за ним, коли він сідав у свій чорний лімузин. Пересувалася тінню, швидко, тихо. І вже за кілька кварталів, коли він зупинився в підземному паркінгу, вона діяла.
— Хто тут? — голос Лукаса тремтів, коли темна постать виринула з тіні.
— Твоя вирішальна адвокатка, — прошепотіла Ава, ковзаючи ножем по його шиї, не розрізаючи, а лише залишаючи холодний слід.
Його очі широко розкрилися.
— Ти не розумієш… я нічого…
— Ти розумів усе, коли змушував тих дівчат підписувати документи. Коли купував мовчання судді.
Вона говорила тихо, але в її голосі була криця.
Лезо блиснуло в темряві. Один різкий рух — і все скінчено. Лукас впав, не встигнувши навіть крикнути.
Ава витерла ніж, вдихнула на повні груди. Її серце билося швидко, але не від страху — від задоволення. Вона знову відновила баланс справедливості.
---
Тим часом Адам отримував нові матеріали у справі «Нічного месника». Йому повідомили про чергове вбивство — бізнесмена Лукаса Грея.
— Чорт… — прошепотів він, вдивляючись у фото з місця злочину.
Метод був той самий: точний, чистий удар. Знову ніяких слідів.
Але цього разу щось було інакше. На записі з камер він помітив жіночу фігуру, що швидко зникала у темряві.
І в глибині душі Адам відчув моторошний холодок.
Бо ця постать здалася йому знайомою.