"Коли темрява кохає"

Розділ 2.

 

Вечірній Нью-Йорк сяяв у золоті та кришталевих відблисках. У величезній залі готелю «Плаза» зібралася еліта міста — політики, бізнесмени, адвокати, судді. Благодійний прийом був лише приводом: справжнім сенсом таких вечорів завжди було плести павутину зв’язків.

Ава ковзала поміж гостей з келихом шампанського, ніби королева цього балу. Її червона сукня контрастувала з холодним інтер’єром, і кожен чоловічий погляд неминуче зупинявся на ній. Усмішка — бездоганна, рухи — спокійні, але за цим фасадом у ній пульсував інший світ, нічний і темний.

— Міс Міллер, — вітався суддя, — ваша промова сьогодні в суді була вражаючою.

— Дякую, — відповідала вона так, ніби не докладала жодних зусиль. І продовжувала свій шлях.


---

Адам Рейнс ненавидів такі заходи. Він почувався вовком серед пафосної зграї. Але обов’язки вимагали присутності: поліція мусила демонструвати свою «співпрацю» з елітою. Його чорне пальто виділялося серед фраків, а холодний погляд змушував гостей чемно уникати його.

Він саме збирався вийти, коли побачив її.

Червона сукня. Чорне волосся, зібране у високий вузол. Вона посміхалася комусь із прокурорів, і Адам відчув дивний дисонанс: ця жінка виглядала занадто ідеально, занадто впевнено, ніби знала більше, ніж дозволяла собі сказати.

Їхні погляди зустрілися. І зал раптом зник — залишилися тільки він і вона.

Ава зробила кілька кроків, ніби зовсім випадково, і зупинилася поруч.

— Інспектор Рейнс, правда? — її голос був оксамитовим, але з прихованою іронією. — Чула про вас. Кажуть, ви не любите публічні заходи.

— І вони мають рацію, — коротко відповів він, не відводячи очей. — А ви, мабуть, Ава Міллер. Усі про вас говорять.

Вона підняла келих, легенько торкнувшись його погляду, ніби перевіряла межі дозволеного.
— Усі говорять не завжди те, що є правдою.

Між ними зависла тиша, але не холодна — електрична.

Адам відчув щось дивне: ця жінка була небезпекою. І водночас — спокусою.

Ава ж дивилася на нього й знала: якщо хтось і здатен стати її рівнею, то саме цей чоловік.


---

— Ви двоє знайомі? — втрутився прокурор, але атмосфера вже змінилася.

Їхня гра тільки починалася.


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше