Обійми вечора холодні. Одні на дні свого суму тугу натягнуть на дугу лукавої посмішки. Мішки під очима розгрузять чорною кавою і стануть ласкавими.
Другим все одно. Модно бути приреченим драконом. Прирученим законом Мерфі Дейенеріс Таргаріен.
По середині ти. Ні в тин ні в ворота. Ворона, сир і лисиця, ця криниця невичерпана прана. Рано думати про те, що пізно робити. Биту карту знову кладуть у колоду.
У воду камінь з душі.
Ехо в криниці затихло.
За тих хто в морі бокал сонця ранок підніме…
#9455 в Любовні романи
#3825 в Сучасний любовний роман
#3571 в Сучасна проза
Відредаговано: 05.03.2024