Коли тебе немає у неї (сплін/хаос для тих кому на одинці)
Джаз вечір
Вечір, наполовину повний стакан. Канкан слів кружляє навкруги її не відомих нікому прикрас. Її чари, - яничари. Безжально спалять і витопчуть все, окрім кроків, що так чекаєш почути вночі.
Вовчі ягоди снів замість губ намазаних варенням поцілунку. У шлунку міста забурчало людьми на вулицях.
Накуриться вітер, світер стягне з колосся полів.
Квадратні очі квартир сонно заблимають.
Іду.
Хто почує мої кроки?
Чорноокі вікна шепочуть услід.
Гримнув дверми.
Квартира розплющила око.
Одиноко летить жовтий лист.
Вітер дунув на струни віршів.
Кобза слів заграла без рими.
Зграя зірок, - поки місяць вожак.
Істина слів, - поки явне незриме…
Викалиналась пісня. Сколихнулась вода. Вдова, як наречена. Чорна вуаль, як фата. Хватає за душу. Слова шелестять на губах просять зігрітися. Нікуди дітися. Попільничка спалахує пожмаканим аркушем. Акушер олівець роди приймає – знов викидень. Сумує закреслене речення. Злива на сонце приречена…
Джазує вечір. Предтеча щасливих моментів. Жінка смакує на дотик тепло його рук, там де жарко палає твій подих. Брижі пішли по гладкому озері тиші. Полум'я свічок роздягне темну кімнату. Осінь тендітна тремтіла загорнута в обійми поета. Накрапати дощ передумав.
Ранок дивився на мене, як друг на море, що жмуриться на сонце…
#9455 в Любовні романи
#3825 в Сучасний любовний роман
#3571 в Сучасна проза
Відредаговано: 05.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
