20

Скарлетт стрімко здобувала популярність. Кожен її крок був ідеально вивірений, наче вона писала сценарій, де грала головну роль. Вона з’являлася у школі в одязі, ніби щойно позувала для обкладинки глянцевого журналу. Її хода, впевнена й плавна, привертала погляди. Усмішка, ледь помітна, але підкреслена, змушувала думати, що вона завжди на крок попереду. Наче знала щось таке, чого іншим ніколи не дано буде зрозуміти.

Навколо неї віяла особлива аура — суміш впевненості, загадковості та привабливості. Навіть її манера триматися викликала дивне відчуття, наче вона була тут з єдиною метою — завоювати все. І людей. І увагу. І владу.

Але найбільше дратувало те, що її інтерес до Рейда був надто демонстративним. Скарлетт наче відчула, де саме можна вдарити, щоб завдати мені болю. Вона використовувала це як зброю, прикриваючись своєю щирою усмішкою та доброзичливими фразами. Вона завжди знаходила момент, щоб підійти до нього, стати ближче, опинитися у його полі зору.

Вони часто стояли разом у коридорах. Скарлетт говорила плавно, легко, її голос нагадував музику — зачаровуючий і неможливий для ігнорування. Вона сміялася трохи голосніше, ніж потрібно, нахилялася до Рейда так, щоб це виглядало невимушено, але інтимно. І кожного разу я бачила, як він слухав її, не відводячи погляду, з легкою усмішкою. Це стискало мої груди залізним обручем.

Під час обідньої перерви я стояла біля своєї шафки, відчуваючи, як всередині закипає роздратування. Воно посилилося, коли я помітила, як Скарлетт знову підійшла до Рейда. Вона торкалася його руки, нахилялася ближче, ніби все, що вона говорить, було призначене тільки для нього.

— Рейде, ти такий талановитий, — її голос прозвучав достатньо голосно, щоб я почула. — Працювати з тобою — суцільне задоволення. Уявляєш, якою неймовірною могла б бути наша команда?

Вона сміялася, її сміх був дзвінким, але наче створеним спеціально, щоб здаватися природним. Уся її постава, тон, манери — все говорило про те, що вона знала: її слова зачеплять мене. І я, чорт забирай, дозволяла їй це.

Рейд відповів щось тихо, його голос злився з шумом довкола. Я відвернулася, зачинивши дверцята шафки трохи сильніше, ніж варто було. Серце калатало надто швидко, а думки були гострими, як леза. Здавалося, вона відкрито провокувала мене. І це працювало.

Наступного дня Скарлетт прийшла до школи в яскраво-червоному пальті, хутряний комір якого підкреслював її світлу шкіру. Вона виглядала, як королева, яка щойно заявила свої права на трон. І ніхто не міг її зупинити. Навколо неї крутилися однокласники, вона вправно жонглювала їхньою увагою, сміялася і розповідала історії, в яких завжди була головною героїнею.

Мене бісив її вплив, але ще більше дратувало те, що я не знала, як із цим боротися. Вона не просто хотіла популярності — вона хотіла усунути мене з дороги.

Коли настав час роботи над проєктом, я зайшла в кабінет, готова до напруженої розмови з Рейдом. Але він уже був там. І не один. Скарлетт стояла поруч, невимушено спираючись на край столу, наче цей кабінет завжди належав їй.

— О, Тео, — вона зустріла мене усмішкою, настільки милою, що мої долоні одразу запалали. — Я зовсім ненадовго. Ми з Рейдом обговорювали кілька ідей. Сподіваюся, ти не проти?

— Звичайно, — відповіла я рівним голосом, хоча всередині все палало. — Чим більше ідей, тим краще для проєкту.

Вона кивнула, наче це її повністю влаштовувало, але її погляд говорив про протилежне.

— Ти така мила. Відразу видно, що любиш працювати в команді. Рейде, може, пізніше продовжимо обговорення десь у більш… спокійній обстановці? — її слова прозвучали з невимушеною легкістю, але кожне з них різонуло мене.

Я бачила, як Рейд трохи усміхнувся, а потім знизав плечима. Його реакція була для неї чимось на кшталт перемоги. Я відвернулася, намагаючись опанувати себе, але всередині все кипіло.

Коли Скарлетт пішла, кабінет наче видихнув разом зі мною. Але Рейд нічого не сказав, навіть не подивився в мій бік.

Скарлетт не просто хотіла стати центром уваги — вона навмисно вривалася в мої особисті межі. Її гра була надто майстерною, щоб бути випадковою. І я розуміла, що маю бути готова. До того, що вона буде наполягати далі. І до того, що Рейд, можливо, цьому не чинить опір.