16

Наступного дня чутки розросталися, мов сніжний ком, загрожуючи поховати мене під їхньою вагою. Шепіт, косі погляди, отруйні смішки — усе це заповнювало коридори, мов густий туман. Здавалося, кожен, хто зустрічався на шляху, краєм ока ловив мої рухи, щоб потім, коли я проходила повз, обмінятися з кимось єхидними усмішками.

До середини дня я вже не могла вдавати, що нічого не помічаю. Кожна насмішка, кожен шепіт змушували мої нерви натягуватися, мов пружина. Але на останньому уроці ця пружина луснула. Коли я помітила Рейда біля виходу зі школи, такого самовпевненого, як завжди, та безтурботно зануреного в екран телефону, я зрозуміла: час це припинити.

Я рішуче попрямувала до нього, відчуваючи, як у грудях піднімається хвиля гніву. Він помітив мене лише тоді, коли я стала прямо перед ним. Його погляд піднявся, ковзнувши по мені байдуже, а на обличчі з’явилася фірмова насмішка.

— О, ти все-таки вирішила подякувати? — протягнув він, повільно ховаючи телефон до кишені. — За те, що я, як ти сказала, «підтримав» тебе вчора?

Я стиснула руки в кулаки, намагаючись приборкати наростаюче роздратування.

— Мені потрібно зрозуміти, як це припинити, — відрізала я. — Чому всі навколо раптом вирішили, що між нами… — я затнулася, підбираючи слова, — що між нами є якийсь зв’язок?

Його губи смикнулися в ледь помітній усмішці, а в очах промайнув виклик.

— Можливо, тому, що ти цього хочеш? — холодно кинув він.

Я підняла брови, відчуваючи, як жар обурення піднімається до щік.

— Ти серйозно? — мій голос тремтів від стримуваного гніву. — Це я «хочу»? Повір, Рейде, мені найменше на світі потрібно, щоб хтось думав, ніби між нами може бути щось спільне.

Його обличчя залишалося незворушним, але у погляді читалася насмішка.

— Тоді чому ти так заводишся? — його голос був, мов лід, різкий і холодний. — Якщо тобі все одно, навіщо виправдовуватися?

— Виправдовуватися?! — я пирхнула, відчуваючи, як усередині мене все палає. — Я просто хочу, щоб усі ці ідіотські плітки нарешті припинилися! Можливо, тобі все одно, але мені це абсолютно не потрібно.

— Ти така впевнена? — він схрестив руки на грудях, нахиливши голову трохи вперед, ніби уважно мене вивчав. — А мені здається, ти просто боїшся, що тебе перестануть помічати, якщо всі ці розмови зникнуть.

— Не сміши мене, — холодно відрізала я. — Якби хтось взагалі замислювався, наскільки ми різні, цих розмов не було б.

Він повільно усміхнувся, але усмішка ця була гострою, як лезо.

— Різні? — його голос став нижчим, майже шепотом, але від цього ще більш загрозливим. — Може, так і є, але протилежності, як кажуть, притягуються. І, судячи з усього, наші однокласники це вже помітили.

Я зробила крок уперед, скоротивши відстань між нами.

— Може, досить насолоджуватися цим цирком? — сказала я, утримуючи його погляд. — Чи тобі просто подобається, що тепер усі вважають нас однією командою?

Він нахилився трохи ближче, і його очі блиснули небезпечним блиском.

— А якщо подобається? Що тоді? — Його голос був тихим, але в ньому звучала відверта насмішка.

Моє терпіння урвалося.

— Тоді це твоя проблема, Рейде. — Я зробила крок назад, випрямившись. — Але врахуй, я не збираюся бути частиною цього фарсу.

Його обличчя залишалося незворушним, але в усмішці відчувалася якась прихована загроза.

— Знаєш, — сказав він із майже лінивою інтонацією, — якби ти просто ігнорувала ці чутки, все давно б затихло.

— Ігнорувала? — я втупилася в нього, відчуваючи, як стискаються зуби. — Ти справді думаєш, що це так просто?

— Ще й як просто, — кинув він, знову ховаючи руки в кишені. — Спробуй. А якщо не вийде, можеш знову прийти поскаржитися.

Його спокій вибивав мене з колії. Я хотіла сказати щось різке, щось, що залишило б його без слів, але замість цього розвернулася й пішла геть.

Його насмішливий голос лунав мені у спину:

— Не забудь подякувати за безкоштовну пораду, Теє.

Я завмерла на мить, стиснувши кулаки, але вирішила, що не дам йому задоволення побачити мою реакцію. Замість цього я пішла, відчуваючи, як гнів пульсує у скронях. Здавалося, ця розмова тільки підлила масла у вогонь пліток, і я знала, що завтра вони спалахнуть із новою силою.