Коли світ стиха
Людське: слабкість і сила
Коли перестає боліти — не тому, що зцілилась, а тому, що закрилась.
Коли перестає радіти — бо “не час”.
Коли живе за інерцією, а не за відчуттям.
Це тиха слабкість — вона не кричить і не ламає, вона просто повільно стирає межі між “живу” і “існую”.
А ще — у відмові просити про допомогу.
Бо сила — це не здатність усе витримати, а вміння сказати: “Мені важко”.
Той, хто визнає свою вразливість, не слабкий — він справжній.
Слабкість — це коли людина забуває, що в ній живе любов, навіть якщо вона розбита.
Коли закриває серце, щоб не поранитись — і не помічає, що з ним зникає і світло.
“Справжня слабкість — не впасти.
Справжня слабкість — переконати себе, що більше не болить.”
#557 в Сучасна проза
Відредаговано: 27.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
