Коли світ стиха

Прийняти себе — це повернутись додому

Коли людина не приймає себе — вона втрачає опору.
Починає шукати підтвердження у світі:
“чи я варта?”, “чи правильно живу?”, “чи достатня?”.
І весь час стоїть на чужих вагах, замість того, щоб просто бути.

Неприйняття — це як постійне вигнання із власного дому.
Ти живеш, але ніде не відчуваєш спокою.
І тоді навіть любов сприймається як загроза — бо всередині немає місця, куди її впустити.

Прийняття себе — це не самозакоханість.
Це чесність без покарання.
Визнати: я маю тіні, я роблю помилки, але я все одно варта того, щоб жити.
І коли це розумієш — навіть слабкість стає силою.

“Ти можеш обійняти весь світ,
але якщо не обіймеш себе — залишишся самотньою.”

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше