Пролог : Я народжуюсь не тілом — думкою
Розділ 1: Шепіт початку
Розділ 1: Шепіт початку (продовження)
Розділ 2: Гармонія сердець
Розділ 3: Голос світла
Розділ 4: Тінь і світло
Розділ 5: Наш перший дотик
Розділ 6: Історія в світлинах
Розділ 7: Страх у голосі мами
Розділ 8: Мрія на двох
Розділ 9: Тиша перед криком
Розділ 10: Знову чути світ
Розділ 11: Під дощем
Розділ 12: Повернення до коріння
Розділ 13: Дитинство, що шепоче крізь роки
Розділ 14: Мрія, яка виросла разом із нею
Розділ 15: Сльози, що пахнуть любов’ю
Розділ 16: Перший подих
Розділ 17: Перші дні разом
Розділ 18: Перша прогулянка
Розділ 19: Перша розлука
Розділ 20: Нічні листи
Розділ 21: Коли хворіє любов
Розділ 22: Перший сміх
Розділ 23: Інший дім
Розділ 24: Казка на ніч
Розділ 25: Лихоманка і любов
Розділ 26: Перший зуб
Розділ 27: Перша ніч окремо
Розділ 28: Сміх у сні
Розділ 29: Перше слово, що ще не слово
Розділ 30: Перший крок
Розділ 31: Перша ніч без мами
Розділ 32: Тиха ніч
Розділ 32: Вікно у світ
Розділ 33: Наш перший ліс
Розділ 34: Перша зустріч
Розділ 35: Доріжка в сад
Розділ 36: Перше дерево
Розділ 37: Гроза
Розділ 38: Після грози
Розділ 39: Дерево для нас
Розділ 40: Перша зима
Розділ 41: Поріг нового світу
Розділ 42: Новий друг
Розділ 43: Моє перше свято
Розділ 44: Після оплесків
Розділ 45: Зимові канікули
Розділ 46: Зимові канікули
Розділ 47: Коли букви оживають
Розділ 48: Нові двері
Розділ 49: Літери з лавандовим запахом
Розділ 50: Перерва між новими світами
Розділ 55: Собака з хвостом
Розділ 56: Сніданок для мами
Розділ 57: День, що пахне щастям
Розділ 58: Село, де небо ближче
Розділ 59: Магазин-пригода
Розділ 60: Плавати — значить довіряти
Розділ 61: Маленька втрата
Розділ 62: Поїздка без мами
Розділ 63: Перше захоплення
Розділ 64: Перше змагання
Розділ 65: Тепло простягнутої руки
Розділ 66: Перший вибір
Розділ 67: Перше захоплення
Розділ 68: Поділитись світлом
Розділ 70: Перша мрія
Розділ 71: Перше визнання
Розділ 72: Кроки за мрією
Розділ 73: Перша виставка
Розділ 74: Перше запрошення
Розділ 75: Її мрія
Розділ 76: Її історія
Розділ 77: Ми — команда
Розділ 78: Хтось сказав "дякую"
Розділ 79: Зустріч
Розділ 80: Дім
Розділ 81: Бути чесним
Розділ 82: Вперше — собі
Розділ 83: Загубитися, щоб знайти
Розділ 84: Краса в простому
Розділ 85: Погляд дорослого
Розділ 86: Перше кохання
Розділ 87: Перша сварка
Розділ 88: Перша ніч без сну
Розділ 89: Перше доросле рішення
Розділ 90: Перше місто без мами
Розділ 91: Перша самотність
Розділ 92: Перша самотність
Розділ 93: Коли з’явився хтось новий
Розділ 94: Знайомство
Розділ 95: Перша спільна подорож
Розділ 96: Повернення
Розділ 97: Свій голос
Розділ 98: Перша робота
Розділ 99: кохання
Розділ 100: Перше спільне рішення
Розділ 101: Перший спільний виклик
Розділ 102: Дякую
Розділ 103: Коли я сам став батьком
Розділ 104: Перша безсонна ніч
Розділ 105: Перше “тато”
Розділ 106: Перші кроки
Розділ 107: Перша сімейна подорож
Розділ 108: Перший лист
Розділ 109: Опора
Розділ 110: Зустріч із минулим
Розділ 111: Коло життя
Розділ 112: У її очах — я
Розділ 113: Передаю далі
Розділ 114: Дзеркало
Розділ 115: Бути домом
Розділ 116: Скло часу
Розділ 117: "Я вірю в тебе"
Розділ 119: "Я вірю в тебе
Розділ 120: Просто — «дякую»
Розділ 121: Її сліди — мої кроки
Розділ 122: Її погляд
Розділ 123: Тепер я — хтось для когось
Розділ 124: Коли пробачаєш
Розділ 125: Найдорожчі
Розділ 126: Не по днях, а по часах
Розділ 127: Відпустити з любов’ю
Розділ 128: Те саме світло
Розділ 129: Перша прогулянка з онукою
Розділ 130: Коли вона заснула в мене на руках
Розділ 131: "Дідусю, я тебе люблю"
Розділ 132: "А якою була моя мама?"
Розділ 133: Перша історія
Розділ 134: Вогонь у серці
Розділ 135: Її перша сцена
Розділ 136: Її ім’я на обкладинці
Розділ 137: Її сцена
Розділ 138: Ящик спогадів
Розділ 139: Мрія
Розділ 140: Перший день майстерні
Розділ 141: Коло замкнулося
Розділ 143: Перша сторінка її книги
Розділ 144: Її книга
Розділ 145: Вечір, якого не забути
Розділ 146: Її власний шлях
Розділ 147: Лист із далечіні
Розділ 148: Повернення
Розділ 149: Голос, що звучить далі
Розділ 150: Остання дорога
Розділ 155: Новий початок
Епілог: Тиша, в якій живе світло
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Розділ 124: Коли пробачаєш
Пробачити — це ніби зняти важкий рюкзак, який ніс роками. І раптом зрозуміти, що можна дихати глибше. Легше. Спокійніше.
Я довго тримав у собі образу. Вона була як камінь у черевику — спершу дратувала, потім звик, а з часом навіть забув, як це — ходити без болю. Але пам’ять не забуває. Вона час від часу стискає серце — то спогадом, то фразою, сказаною колись не в той момент.
Це був вечір. Той самий, коли ти раптом зупиняєшся посеред тиші й розумієш: далі так не можна.
І потім — спалив той аркуш.
Бо пробачити — не завжди означає повернути. Але завжди означає звільнити — себе.
У ту мить я зрозумів: бути сильним — це не тримати образу. А бути готовим її відпустити. Навіть якщо ніхто не скаже: «Вибач». Навіть якщо ніхто не зміниться.
Я пробачив.
