Це було в кав’ярні. Непримітний день, не надто людно. Ми з мамою сиділи біля вікна — пили гаряче какао, мовчки перегортали сторінки нового блокнота. І тоді до нас підійшла вона.
Жінка з теплими очима, які здались знайомими.
— Вибачте, — сказала вона тихо. — Ви... ви автори "Там, де росте світло"? Я впізнала малюнки. І вас. Я просто хотіла...
Вона зупинилась, мов шукаючи слова. А потім сіла на краєчок стільця й витягла з сумки зім’ятий аркуш. На ньому — малюнок. Дитячий, кольоровими олівцями. Маленьке серце, а всередині — напис: "Мама і я. Ми разом."
— Це мій син, — прошепотіла вона. — Він намалював це після нашого вечора з вашою книгою. Я просто хотіла подякувати. За те, що ви зробили для нас. Ви дали нам... тишу. І розмову. І обійми, яких давно не було.
Мама взяла малюнок обережно, ніби це було щось крихке, як дим. Я дивився на них обох і раптом зрозумів: слова можуть жити довше за нас. Малюнки можуть зігрівати чужі серця. І кожна історія — це міст між кимось і кимось іншим.
Ми пили какао вже втрьох. А потім розійшлися. Але я знав — ця зустріч залишиться зі мною назавжди.
Ми нічого не планували. Але історія обрала свій шлях.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
