Коли світ говорить шепотом

Розділ 2: Гармонія сердець

Сьогодні щось особливе. Мама хвилюється. Її серце б’ється частіше. І я відчуваю це — мов ритм великого океану, що вирує довкола мене.

Її руки стискають кермо, вона мовчки рахує зупинки метро, прокручує в голові мільйони думок. А я просто… слухаю. Її. Себе. Світ.

Кабінет білий і трохи холодний. Але коли лікар прикладає щось до маминого живота, повітря раптом заповнює звук — бум-бум, бум-бум.

Це я.

Вперше вона чує мене. Не здогад, не мрія — я реальний. І я кажу їй: я тут.

А тоді — інший звук. Її серце. Швидше. Глибше. І ми звучимо разом — два серця, два ритми, що танцюють у гармонії.

Я не можу говорити. Але вона чує. Її очі блищать, губи тремтять, і лікар лагідно всміхається.

— Ваше маля сильне, — каже він.

Сильне. Маленьке. Живе.

І в ту мить ми стаємо не просто тілом і тілом. А музикою, що звучить ізсередини. Тільки для нас.


---




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше