Частина 4. Брама Хаосу

- Ланнвіт, у нас немає іншого вибору. Ти бачила пророцтво.

- Але чому саме він? Він же може загинути!

- Ми цього не допустимо, сестричко. Але ти повинна покликати його.

***

Звісно, коли мова йде про «загинути», це про мене. Але мені не дано було знати про цю розмову.

***

- Заре, пригнися! - на моїх очах у дроу летів величезний камінь, але він встиг впасти на землю в останній момент.

Це була справжня війна. Ніколи не думав, що мені доведеться брати участь у битві, в якій усі мешканці нашого світу стануть на один бік. Але інакше ми просто не могли, нікому не хотілося побачити крах усіх відомих цивілізацій.

- Орлаку, ззаду! - в свою чергу попередив мене друг.

Взагалі-то спочатку ми перебували в різних загонах – він з іншими темними ельфами, я ж серед військ імперії драконів. Але в такій битві тримати лад неможливо і дуже скоро ми з Майзаром прикривали спини один одного. В кількох метрах від мене я бачив Фуксі з Реріком (її чоловіком). Поки я бачив, що з нею все добре, я міг спокійно вести бій. Десь у небі проходив ще один бій, атаки невідомих створінь відбивали дракони на чолі з Ладоном. Дельфіна теж рвалася в бій, але ні мати, ні брат, ні я її не пустили, тому вона спостерігала за ходом бою з шатра головнокомандувачів.

В цьому бою мені дуже не вистачало Місячної Тіні, але минулого разу всі зрозуміли, що коні тут тільки заважають. Техніка бою цих істот не давала можливості битися верхи. Я побачив, як чотиринога тварюка підкрадається до Фуксі й Реріка, готуючись до стрибка. Для такого випадку у мене в запасі було кілька повітряних списів. Вони легко пронизували навіть такий міцний панцир, як у цих звірюк.

- Вони відступають, - почув я чийсь голос.

- Неххххай ідуть, - прошипів Ладон. - Нам тежжжж не ззззавадить відновити ссссили.

Ніхто не сперечався, кожен прекрасно бачив наші втрати. Я розрубав останню звірюку й пішов допомагати збирати поранених. Керівників у нас вистачало з головою, а ось лазарету допомога ніколи не буває зайвою. Особливо, якщо в тебе є хоч найменша можливість зцілити хай навіть невелике поранення. Ладон мав рацію: ми несли колосальні втрати, але поки що не було можливості зібрати підкріплення.

- Орлаку, ти цілий? - вивела мене з роздумів Фуксі.

- Так, а ви?

- Завдяки тобі, - поплескав мене по плечу Рерік. - Дякуємо.

- На здоров’я, - посміхнувся я.

«Орлаку, - почув я голос богині. - Нам треба поговорити. Я буду чекати тебе в храмі».

Дуже дивно. Навіщо я міг знадобитися богині саме зараз? Несподівано я пригадав слова Вищих кілька років тому. Їм потрібна моя допомога, але про неї попросить Вона, а я не зможу відмовити.

- Ладоне! - крикнув я в небо.

- Щщщо? - прошипів брат.

- Мене викликає богиня. Якщо мене будуть шукати - я в храмі, - прокричав я. - Буде щось серйозне - кличте через Майзара, Дельфіну або Фуксі.

Коли Ладон махнув головою на знак того, що почув мене, я відкрив портал і перенісся в храм. У мене не було сумнівів, який саме храм мала на увазі богиня. Я знав, що, за винятком моїх снів, вона віддає перевагу саме своєму головному храму.

- Пані, - я схилив перед нею коліно. - Не так часто ви являєтесь до мене вживу, чим викликана така честь цього разу?

- Іншим я вживу взагалі не являюся, - зауважила богиня. - Але у нас мало часу.

- Вам потрібна моя допомога, - першим сказав я.

- Звідки ти знаєш? - здивувалася Ніч.

- Три роки тому я зрозумів, що у Вищих сил на мене є якісь плани. Не вигадавши нічого кращого, я просто запитав у них.

- Вони тобі відповіли? - не думав, що вона може ТАК здивуватися.

- Це важко назвати відповіддю, - знизав я плечима. - Вони сказали, що буде потрібна моя допомога, а щоб я точно погодився, вони надішлють вас.

- Ти можеш відмовитися, - мені здалося, що вона навіть сподівається на це.

- Ні, не можу, тому краще розкажіть, що від мене потрібно.

- Я тобі розповідала про Вищих, які створили нас і наш світ, - я кивнув. Про них мені Ніч розповіла в першу чергу. Так звана Тріада: Творець, Удача і Доля. Вони не належать до жодної із сторін, вони нейтральні. - Так ось, одного разу Доля передбачила, що настане день і прорветься Брама Хаосу - темниці божевільного творця з іншого світу і його створінь. Раніше таке вже бувало, і ми справлялися своїми силами. Але не цього разу. Навіть спільними зусиллями всіх богів неможливо закрити Браму. Та якщо використовувати провідник, у нас може вийти. Згідно з пророцтвом, провідником зможе стати людина, яка обрала Темряву, людина, якій не зважвючи на це, протягнули руку дружби всі розумні раси нашого світу. Людина, яка ... .., - вона запнулася.

- Я зрозумів, ця людина – я. Щось іще, що я маю знати?

- Так, після того, як ти погодишся стати провідником, тобі треба буде знайти Браму й закрити її. Згідно з пророцтвом, у цій подорожі тебе буде супроводжувати «та, яка спокутує провину перед богинею».