Частина 3. Некромант

Потрібно причаїтися, дихання спокійне, нічого не повинно мене видати. Тільки чортів запах, але з цим я нічого не можу вдіяти. Було б непогано змінити позицію, але вже пізно - хижак занадто близько. Мені залишається тільки гідно прийняти поразку. Я бачив, як горять його очі, як він готується до стрибка ...

- Орлаку, Вонланде, де вас носить? - оклик Фуксі застав Вона якраз під час стрибка.

Ось уже півроку, як я вирішив трохи відпочити. Для здійснення цієї мети я зупинився в храмі Ночі в селищі перевертнів. Зараз я зайнятий дуже серйозною справою - грав з Вонландом (сином Фуксі) у мисливця і здобич. Я був здобиччю.

- Мамо, мамо, цього разу я б зловив Орлака! Ти ж бачила, я загнав його в кут! - щебетав Вон дорогою додому.

- Так, я бачила, молодець! - підтримала його Фуксі. - Орлаку, ти зараз куди?

- У храм, обіцяв богині зайнятися медитацією.

З тих пір як я востаннє медитував, минуло вже півроку. Ну не складається у мене з цим заняттям! Особливо зараз, коли я проводив час в приємній компанії.

- Ох ти ж, невже? - як для богині, Ніч іноді висловлюється не дуже ясно. - Ще б пак, півроку мені доводилося втручатися в твій сон, а тут ти САМ вирішив зайнятися такою корисною для кожного жерця справою.

- Мені справді дуже соромно, - спробував відмазатися я.

- Ні, не справді, - похитала головою Богиня. - Гаразд, якщо вже ти сам з'явився - у мене до тебе справа.

- Я весь – увага.

- Насправді допомога потрібна мені, - почув я голос ще однієї жінки.

- Богине, - я чемно вклонився старшій Темного пантеону.

- Моя сестра дозволила особисто звернутися до тебе. Справа ось у чому. На іншій стороні з'явився не ініційований некромант. Поки він не потрапив в поле зору Світла, але це ненадовго. Він сильний, та, швидше за все, навіть не здогадується про це. Я попросила свого кращого некроманта знайти його, але за межею йому не обійтися без твоєї допомоги.

- Що скажеш, любий, допоможеш? - підключилася моя богиня.

- Як я можу відмовити двом найчарівнішим богиням? - посміхнувся я.

- Підлабузник, - посміхнулася Смерть. - Ти ж в курсі, є думка, що найпрекрасніша з Богинь - Кохання.

- Це стереотипна думка, - не погодився я. - Але повернімося до завдання. Де я зустрінуся з вашим некромантом?

- Він сам завтра прийде до тебе, - відповіла богиня Смерті.

- А тепер іди, відпочивай, - сказала Ніч і викинула мене в реальність.

Щось мені підказувало, що до мене ще прийдуть вночі. Але поки варто було попрощатися з Фуксі: мав я підозру, що повернуся не скоро.

- Як пройшла медитація? - поцікавилася Фуксі, коли я заявився до них.

- Дуже добре, мене знову посилають на іншу сторону, - поділився я. - Ось зайшов попрощатися.

- Знову до Велке підеш? – підколола Фуксі.

- Цього разу ні, - я показав подрузі язика.

- Прикольно. Називається - знайди некроманта в копиці сіна, - прокоментувала Фуксі, коли я коротко переповів їй розмову з богинями. - Як плануєш це зробити?

- Буду дивитися на спалахи активності чорної магії, - знизав я плечима. - Крім того, я там буду не один. Формально я путівник некроманта, якому буду допомагати.

Весь вечір я провів у Фуксі. У нас завжди знаходилися теми для розмови, тому базікати ми могли цілодобово або навпаки мовчати, що не менш важливо. А ще мені хотілося її оберігати, хоча знаю, що вона прекрасно впорається сама. Вона теж дбала про мене; страшенно приємне відчуття, коли хтось про тебе піклується (крім богині, звичайно ж). Це і ще багато чого іншого робило її абсолютно особливою для мене істотою, абсолютно не схожою на інших моїх друзів.

Але щось я знову задумався. Додому повернувся далеко за північ - найулюбленіша пора Ночі.

- Як відпочив? - запитала богиня.

- Просто чудово, - посміхнувся я. - Я знав, що ви повернетеся.

- Знаю, - ми, як і в більшості снів, опинились на галявинці біля її храму. - Не могла ж я сказати старшій сестрі: «Вибач, але тобі пора, мені ще потрібно поговорити зі своїм жерцем».

- Так, це виглядало б дуже нечемно, - погодився я. - Але все ж, мені здається трохи дивним, що Смерть попросила моєї допомоги. На тому боці майже не знають про магію, так що будь-який маг зможе легко себе захистити. У чому справжня причина моєї участі в пошуках?

- Саме тому я й прийшла. Ця послуга набагато більша, ніж тобі здається. Судячи з усього, цей загублений некромант надзвичайно сильний. Отримавши його в свої послідовники, вона отримає сильний енергетичний канал. А як ти знаєш, енергія для бога - основна пожива.

- Я здогадався. Але навіщо їй ставати вашим боржником, якщо вона відправляє туди свого послідовника?

- Все просто. Як відомо, ти знаходиш спільну мову з усіма і зможеш переконати хлопця піти вчитися в нашу школу магії.

- Значить, це все ж хлопець, - зауважив я. - Це вдвічі зменшує число претендентів.