РОЗДІЛ 5 Нічні панічні атаки

Нічна тривога лякає особливо.

Коли темно і тихо,

коли всі сплять,

коли немає відволікань,

страх відчувається сильнішим.

Прокидатися серед ночі з тривогою —

це дуже виснажливо.

І дуже самотньо.

Часто з’являється думка:

«Чому саме вночі?»

«Чому я не можу просто спати, як інші?»

Нічні панічні атаки не означають,

що з тобою щось гірше, ніж з іншими.

Вони означають, що вдень ти дуже довго тримаєшся.

Вдень багато людей контролюють себе.

Виконують справи.

Піклуються про дітей.

Роблять вигляд, що все нормально.

А вночі контроль слабшає.

Тіло більше не мусить «триматись».

І все, що було стримане,

піднімається назовні.

Ніч — це не причина тривоги.

Вона лише момент,

коли напруга стає помітною.

Якщо ти прокинулась з відчуттям страху —

це не означає, що щось сталося.

І не означає, що стан погіршився.

Це означає,

що нервова система все ще живе

в режимі настороженості.

У цей момент дуже важливо

не лякати себе додатково.

Ти можеш тихо нагадати собі:

«Зараз ніч.

Я в безпеці.

Це тривога, а не небезпека».

Можеш сісти.

Можеш увімкнути невелике світло.

Можеш зробити ковток води.

Не потрібно лежати і терпіти.

І не потрібно змушувати себе заснути.

Дозволь собі побути в цьому стані

без боротьби.

Навіть якщо ніч здається довгою —

вона закінчується.

Як і хвиля тривоги.

Ти не одна в цих нічних моментах.

Багато людей переживають те саме,

просто не говорять про це вголос.

І ти не зламана.

Ти втомлена.

Ми будемо говорити про це далі.

М’яко.

Без тиску.