Якщо ти читаєш цей розділ у момент,
коли тривога вже піднялась —
будь ласка, зупинись на секунду.
Тобі не потрібно нічого робити правильно.
І не потрібно терміново заспокоюватись.
Те, що з тобою відбувається зараз, —
не небезпека.
Це хвиля.
Вона неприємна.
Вона лякає.
Але вона не безкінечна.
Перш за все —
ти вже тут.
Ти читаєш ці рядки.
Це означає, що ти не втратила контроль.
Якщо можеш, зверни увагу на те, що навколо.
Дуже м’яко.
Без зусиль.
Назви про себе:
три речі, які ти бачиш.
Два звуки, які ти чуєш.
Один дотик, який відчуваєш тілом.
Це не техніка.
Це спосіб повернутись у теперішній момент.
Тобі не потрібно дихати «правильно».
Але якщо хочеш —
просто зроби видих трохи довшим.
Не глибшим.
А довшим.
Нехай вдих буде таким, як є.
А видих — трохи повільнішим.
Якщо серце б’ється швидко —
це нормально.
Якщо тіло тремтить —
це нормально.
Якщо є страх —
це теж нормально.
Ти нічого не зіпсувала.
Ти не зробила помилку.
Ти не повернулась «назад».
Твоя нервова система зараз збуджена.
І їй потрібен час, щоб заспокоїтись.
Нехай хвиля буде.
Ти можеш бути разом з нею.
Не проти неї.
Кожна хвиля має пік.
І кожна хвиля спадає.
Навіть якщо зараз здається інакше.
Ти не одна в цьому моменті.
Я поруч.
Відредаговано: 07.01.2026