Коли страх — не ворог

Вступ

Цю книгу не потрібно читати швидко.

І не потрібно читати від початку до кінця.

Її можна відкривати тоді, коли стає важко.

Коли накриває тривога.

Коли з’являється відчуття, що ти залишилась із цим наодинці.

Ця книга не про боротьбу зі страхом.

І не про те, як «взяти себе в руки».

Страх — не ворог.

Він з’являється там, де довго було небезпечно.

Де психіка втомилась бути насторожі.

Де тіло живе в постійній готовності.

У воєнний час багато людей живуть саме так.

Навіть коли навколо тихо — всередині може бути тривожно.

І це не означає, що з тобою щось не так.

Ця книга — про підтримку.

Про розуміння.

Про можливість бути зі своїм страхом м’яко, не засуджуючи себе.

Тут не буде складних термінів.

Не буде різких слів.

І не буде обіцянок «швидкого зцілення».

Будуть прості пояснення.

Теплі слова.

І відчуття, що поруч є хтось, хто розуміє.

Якщо в якийсь момент читати стане важко —

це нормально.

Можна зробити паузу.

Можна закрити книгу.

І повернутись пізніше.

Ця книга нікуди не поспішає.

І ти теж можеш не поспішати.

Коли страшно — я поруч.

Подобається

Відредаговано: 07.01.2026