Ранок почався звично: місто ще прокидалося, а Марі прямувала до офісу.
Раптом неподалік пролунали крики, і вона побачила маленьку натовп у парку: хтось зловив на гарячому кота, що застряг на дереві.
— Ой, — здивовано сказала вона, і в ту ж мить почула знайомий голос:
— Марі!
Вона обернулася і побачила Райлі, який вже біг до місця події.
— Кіт на верхівці дерева, — пояснив він, коли вона підійшла. — Він застряг і боїться стрибати.
Вона не змогла не посміхнутися:
— Ну, тоді ми мусимо його врятувати.
Вони разом підійшли ближче. Райлі піднявся на невелику сходинку, а Марі підтримувала його знизу.
— Тримаю тебе! — сказала вона, і в голосі пролунала легка посмішка.
Коли Райлі нарешті доторкнувся до кота, він легенько замуркотів, а Марі і Райлі переглянулися: усі хвилювання миттєво зникли.
— Дякую, що допомогла, — тихо промовив він, коли вони повертали кота на землю.
— Та ми ж разом, — відповіла вона, і в її очах блиснув легкий вогник.
Раптом вітер підняв її волосся, і Райлі швидко підійшов, щоб прибрати пасмо з її обличчя.
Їхні погляди зустрілися, і обидва відчули, що кожен рух, кожен дотик зараз значить більше, ніж будь-коли раніше.
— Ти неймовірна, — промовив він тихо.
— А ти… сміливий, — усміхнулася вона.
Мить була ніжною, романтичною, і навіть маленька пригода зробила їх ближчими.
Вони відчули, що разом можуть впоратися з будь-якими несподіванками — і не лише на роботі, а й у житті.
#5510 в Любовні романи
#1300 в Короткий любовний роман
#1413 в Жіночий роман
Відредаговано: 27.10.2025