Розділ 18. Непорозуміння

Повернувшись до офісу після вихідних, Марі відчула легкий тиск: новий клієнтський проєкт і терміни, що підтискали.
Вона вже сиділа за столом, коли побачила, що Райлі спілкується з колегою і виглядає трохи серйозним.

— Марі, можна на хвилинку? — тихо крикнув він із коридору.

Вона піднялася, відчуваючи легку тривогу.
— Так, що сталося?

— Це про проект… — почав він, але раптом з’явився інший менеджер із документами, і Райлі відволікся.

Марі зрозуміла, що стала свідком непорозуміння: хтось із колег неправильно передав інформацію про її участь у проекті.
Вона відчула, як легке розчарування змінюється хвилюванням — адже це могла бути серйозна проблема.

— Райлі, я можу все пояснити, — швидко промовила вона, наближаючись.
— Марі… — він зупинився, глянув на неї, і в його очах було видно, що він на мить злякався, — ти не робила нічого поганого, правда?

— Ні! Я просто… хтось неправильно передав інформацію.

Він видихнув і посміхнувся, наче знімаючи напруження:
— Добре. Я довіряю тобі. І знаєш, що це важливо для мене.

Марі відчула, як її серце зігрівається від цих слів.
Вони обмінялися поглядом, і навіть непорозуміння стало приводом наблизитися одне до одного.

— Тепер усе ясно, — тихо сказала вона. — Давай виправимо це разом.
— Так, — відповів він, і його усмішка була теплою, як промінь сонця після дощу.

Увечері, коли офіс спорожнів, Райлі підійшов до Марі з легким пакетом кави.
— Думаю, після такого дня нам потрібна пауза, — сказав він, подаючи чашку.

Вона посміхнулася:
— Дякую… ти завжди знаєш, як підняти настрій.

Вони сіли поруч, обмінюючись поглядами і дотиками, які вже не потребували слів.
І навіть робочі негаразди стали приводом для ще більшої близькості.