9.3.

— Ну що, розказуй усе! — Марічка влаштувалася зручніше на дивані, поставивши перед нами келихи та ту саму пляшку закарпатського вина. — І не вигадуй, що все було ідеально. Я тебе двадцять років знаю.

Я розсміялася, наливаючи червоне вино, що виблискувало в м'якому світлі торшера:

— Ти права, подруго. Було чудово, але з маленькою родзинкою.

— Ось тепер цікаво! — Марія прищурилася, роблячи ковток. — Давай без прикрас.

— Пам'ятаєш, я розповідала, що ми вирішили провести одну ніч у наметі біля озера? Така романтика, зорі над головою, шум води...

— Угу, пам'ятаю. І що пішло не так?

Я зітхнула театрально:

— Марічко, це перетворилося на справжню битву! Комарі, мошкара — вони там біля води збираються цілими ротами! А в палатці, яка виявилася повністю синтетичною, було так душно і спекотно, що ми почергово виповзали назовні подихати.

— Ні, серйозно? — Марія аж скрикнула від сміху.

— Уяви собі картину: я лежу вся покусана, Назар теж весь у червоних плямах, а надворі така симфонія — дзижчання, писк, гудіння... Ми не спали ні хвилини! Зранку виглядали як жертви апокаліпсису — невиспані, покусані і абсолютно втомлені.

Марічка реготала так, що ледь не розлила вино:

— І що ж ви робили?

— А що могли? Зібрали манатки і поїхали шукати найближчі апартаменти! — я теж розсміялася. — Назар казав: "Леро, це була найкоротша романтична ніч у моєму житті". Але знаєш що найсмішніше? Ми потім про це жартували весь відпочинок.

— Ой, не можу! — Марія витирала сльози сміху. — А решта часу як пройшла?

— Решта була дійсно чудовою, — я стала серйознішою, крутячи в руках келих. — Марічко, я ніколи не була такою щасливою. Але...

— А, от і "але" з'явилося, — подруга насторожилася.

— Найбільшим жахом у наших стосунках є відстань між містами. Хоч від Львова до Києва не так далеко — автівкою за чотири-п'ять годин можна доїхати, але Назар після зміни настільки втомлений, що обирає потяг, де може відпочити. А часто квитків немає, або саме в момент виїзду відбувається незапланована операція...

Я зробила ковток вина, відчуваючи, як воно гріє горло.

— Марічко, а ти в селі нічого не чула? Брат Олесь дорікав мені, що через мене Назар пропустив якусь важливу конференцію в Одесі.

Марія кивнула, ставлячи келих на стіл:

— Чула таку чутку. Але знаєш, Валер, мене турбує не те, що ви в різних містах...

— А що? — серце підстрибнуло.

— Його колишня дівчина Марта працює з ним в одному відділенні, — тихо сказала подруга. — Пам'ятаєш її? Вона на рік молодша за нас була.

Я відчула, як кров відпливає від обличчя. Марта. Висока, струнка блондинка з медичного коледжу. Вони зустрічалися після того, як ми з Назаром розійшлися після школи.

— Марта Козачук? — голос пролунав низько.

— Вона сама. Тепер лікар-анестезіолог у їхньому відділенні. Валер, я не хочу тебе лякати, але...

— Але що? — я схопилася за келих, руки тремтіли.

— Просто будь обережна. Жінка, яка працює поруч із чоловіком щодня, бачить його частіше, ніж дівчина за триста кілометрів.

Ми мовчали кілька хвилин. Вино раптом стало гірким на смак.

— Марічко, а може, я все собі вигадую? Може, просто панікую?

— Можливо, — подруга торкнулася моєї руки. — Але інстинкт — це теж важливо. Якщо щось відчуваєш...

Раптом мій телефон засвітився. Повідомлення. Від Назара.

Серце підскочило до горла. Я швидко відкрила:

"Привіт, вибач, була операція. Втомлений. Наберу завтра. Люблю."

— Що там? — Марія нахилилася ближче.

— Від нього, — я показала екран, відчуваючи, як напруга трохи відпускає. — Каже, була операція.

— Ну бачиш, — подруга посміхнулася. — А ти переживала.

Я пожвавішала, перечитуючи повідомлення. "Люблю" — це слово зігрівало краще за будь-яке вино.

— Може, я справді все собі вигадую, — пробурмотіла, натискаючи на серце швидку відповідь: "Розумію, коханий. Відпочивай. Люблю теж."

— Валер, — Марічка серйозно подивилася на мене, — просто не забувай про себе. Кохання — це прекрасно, але жінка повинна берегти і цінувати себе.

Ми допили вино в приємному мовчанні, але слова подруги про Марту так і крутилися в голові. А раптом...

Ні, не буду думати про погане. Назар написав, що любить. І це головне.