Глава 5

Ті метушливі клопоти приготування до весілля мали би тішити Мію, але дівчині було байдуже до всього. Вона неохоче приміряла доволі розкішне вбрання із червоного оксамиту, з золотистою облямівкою по рукавах і круглого вирізу біля шиї.

«Байдуже йому буде до моєї сукні і до моєї вроди, адже ненависть полонила його серце…» — із невимовним смутком розмірковувала Мія.

Цей тиждень спливав, немов в якомусь гіркому мареві очікування невідворотного, юна леді майже нічого не їла під час трапези, навіть трохи схудла й здавалася блідою. Служниця Бет лише журливо хитала головою й вмовляла їсти, або прогулятися на свіжому повітрі, але Мія невдоволено й приречено хитала головою. Якось навіть до покоїв навідалася її мати, вона докірливо читала доньці нотації щодо її зовнішнього вигляду.

— Нам з батьком не до вподоби, що ти нічого не їж, хочеш зморити себе голодом? Тобі варто би постаратися догодити своєму нареченому й думати про майбутнє, а наразі ти бліда, мов крейда, а де Берг і так чимось незадоволений, Міє… — в голосі графині відчувалося хвилювання із часткою роздратування, а дівчина усвідомила, що вона лише «розмінна монета» для своїх рідних батьків, які бажають, щоб «товар» мав гарний вигляд. Байдуже їм до внутрішнього стану дівчини і її сердечних мук…

Мія написала листа до свого кузена Базілла, який відправила із гонцем до Нортумбрії. Вона слізно повідомила щодо свого небажання одружуватися із нормандським графом, а також про невдалу спробу втечі і гірко шкодувала, що не дісталася до Йорка. Також Мія висловила бажання, щоб брат прибув на весілля, адже знадобляться його підтримка й поради. Звичайно, про ніч в таборі вона нікому не розповіла, навіть Базіллу в листі, хоча воліла хоч з кимось поділитися своїми таємницями і вируючим в серці болем…

І ось настав той день весілля, на який юна леді чекала із бентегою і часткою страху… Вранці вже прибували до Ессекса запрошені гості із сусідніх графств, в замку панувала метушня, а челядь збивалася з ніг, накриваючи на столи в бенкетній залі. Батьки Мії нарешті здавалися задоволеними, адже вважали, що для доньки знайшовся гідний наречений, а щодо її бажання… змириться згодом, скориться. Той суворий чоловік приборкає норовливе дівча і Мія стане господинею в його величезному маєтку Нормандії.

Урочисто вбрана, наче королева, Мія сиділа на ліжку в своїх покоях у похмурому очікуванні. Служниця Бет щоразу зиркала із тривогою на панну, адже та мала вигляд, наче незабаром попрямує не на власне весілля, а до в’язниці. Покоївка щось нервово щебетала й дбайливо поправляла зачіску на голові юної леді.

— Ви така вродлива, моя панно, немов янгол… Наречений буде приголомшений вашою красою…

— Та годі вже, Бет. Не хочу я цього весілля… Не кохаю я його, він холодніший, ніж зими Нортумбрії… — юна леді гірко зітхала, нерухомо сидячи на ліжку й роздивляючись сріблястий візерунок на тканині балдахіну.  

Вінчання в церкві на території фортеці мало відбутися опівдні і літній граф Ессекський вже почав нервуватися, адже наречений ще не приїхав… Невже надумав скасувати це весілля й навіть не повідомив? Ото ж буде ганьба! Як дивитиметься в очі знатним гостям, які вже прибули і розташувалися в покоях замку? Граф сподівався, що де Бранд з’явиться заздалегідь, принаймні хоч за день, адже існує звичай красти наречену й батьки просять чималий викуп, але цього не відбулося. А незабаром вже наближається час вінчання…

«Мабуть, вирішив мені помститися й покинути в день весілля, щоб показово принизити… — розмірковувала Мія, сидячи в своїх покоях на ліжку. – Та це й на краще, адже більше не побачу його, тієї ненависті в очах крижаних… А потім скажу батькам, що хочу служити Господу й попрямую до Йорка, де і стану монахинею…» — дивна суміш почуттів вирувала протиріччями в дівочому серці. Гіркота розчарування й смутку, що вже ніколи не побачить того Бранда, а також і полегшення через це. Мія навіть відчула, що з’явився апетит. Вона поклала поруч на ліжко принесену служницею тацю із їжею, з насолодою поглинаючи шматки запеченої дичини й запиваючи червоним вином з келиха.

Покоївка Бет наразі із співчуттям зиркала на юну панну, адже якщо наречений не прибуде, то зганьбить дівчину! Служниця гадала, що Мія страждає, але здивовано споглядала задумливу посмішку на її обличчі.

— Бетті! Мабуть Господь почув мої молитви і це весілля не відбудеться! – юна леді вже майже спорожнила свій келих. — Якщо вирішив мене таким чином принизити, то я й не заперечую, адже уникну цього жахливого шлюбу!

Служниця збиралася щось сказати, але раптом в двері хтось гучно постукав.

— Невже Базілл приїхав? – дівчина схопилася на ноги й кинулася до виходу з покоїв, але на порозі стояв один з охоронців.

— Щойно прибув граф де Берг й очікує надворі, а також приїхав і ваш кузен Базілл, але Його Сіятельство поки що не дозволив його пускати до вас, — ці слова неабияк приголомшили, Мія враз зблідла й опустилася приречено на ложе, безсило звісивши руки. Невже, зрештою, це кляте весілля відбудеться? Краще б той нормандець не з’явився, краще би вже покинув в день весілля… Але ж, ні! Ще й навмисне спізнився, порушуючи етикет і змушуючи усіх нервуватися!

«Нахаба! Ще в таборі він здавався саме таким!» — в серці дівочому закипали злість і образа, також неймовірно хотілося побачити кузена, але батько завжди ставився до нього холодно й вважав, що Базілл погано впливає на Мію через свої настанови щодо права вибору в житті… Граф Ессекський мав свої переконання щодо жінок, які на його думку, від народження позбавлені прав, усе вирішуватимуть за них батьки, або чоловіки. Але попри свою неприязнь, він опікувався племінником Базіллом, адже хлопець доволі рано осиротів й зростав разом із його донькою. Літній граф лише зітхнув з полегшенням, коли племінник-бунтар, який не визнавав влади нинішнього короля, зібрав дорожню торбину й попрямував до Йорка, де вирішив стати монахом і служити Господу.

Крізь урочистий натовп Мія повільно наближалася до церкви у супроводі батька-графа й охоронців, а ватяні ноги геть не слухалися. Кремезну постать Бранда вона побачила ще здаля, він нерухомо стояв біля входу до храму, схрестивши руки на грудях, а сірі крижини пронизували на відстані… Також у натовпі дівчина помітила й Базілла в чорному вбранні, який не зводив з кузини співчутливого погляду.