Пролог

Всі авторські права захищені!

Передмова від автора

Ласкаво прошу на сторінки моєї першої історії, якою я поділилася зі світом! Ця книга для мене дуже важлива, дуже особлива і дуже знакова. З неї розпочався мій творчий політ, моя кар'єра у письменності. Але, як кажуть, перший млинець завжди комом. Лілея - не ком! Це одна з найулюбленіших моїх робіт. Але зараз ви маєте змогу переглянути її ескіз. Перше редагування відбулося, трохи помилок виправлено, але мітку "Чернетка" не прибираю, оскільки в майбутньому на свіжий погляд перегляну знову. Такий об'єм редагувати нелегко. Тим паче я не перечитувала все, а лише повернулася в певні місця. Якщо вас не лякають помилки чи тавтології, ласкаво прошу! Якщо лякають, то краще не починати читання і перейти до інших моїх книг, бо на сайті викладена лише ця дилогія у вигляді чернетки.

До уваги тих, хто читали: через скарги читачів, що багато імен на А, я змінила деякі імена - Авітель - Вітелі, Алер - Лер, Андре - Ендрю.

Я і мої герої безмежно дякуємо за увагу до нас!!!)))) 

Примітка для тих, хто вже прочитав "Заміж за короля": події Лілеї відбуваються у тому ж світі, що і в Заміж. По суті Лілея це перша книга того циклу, але вони самостійні, то ж ви можете не хвилюватися і продовжувати читання. Від зміни доданків сума не змінюється. Тим цікавіше буде дізнатися, крізь що довелося пройти вже знайомим вам героям)))

Приємного читання!!!

Пролог

Огляньтеся... Прислухайтеся... Хай ваше серце зловить промінь світла, а душа відкриється назустріч пошукам дива... Диво живе у нашій дитячій душі, глибоко прихованій під сотнями дорослих масок... Нехай мій роман про мужність, витримку, силу і незламність торкнеться вашого серця, залишивши там свій крихітний слід...

Наша історія розпочинається з лілеї...

Давно, коли світ був ще зовсім юним, Вода і Місяць покохали одне одного. Кожна ніч належала лише їм. Її воля і його сяйво: хіба буває прекрасніший союз? Їх почуття лише зростали, породжуючи дивовижну магію, яка одного дня була заключена в облік їх чарівного дитя — дивовижної донечки, яку нагородили мелодійним іменем: "Лілея". Любляча матір Вода подарувала їй гарнюню оксамитову сукню білосніжного кольору та світло — зелену накидку, а золотисту корону послав, як щедрий дар, батько Місяць. Відтоді прекрасна Лілея милує око всім, хто лиш гляне на неї. Проте не всі знають про її чудодійну силу. Зберігши магію кохання своїх батьків, ця чарівна квітка обросла легендами в уяві звичайних людей і стала символом ніжності, величі, простоти і гармонії, оскільки поєднувала небо і землю, воду і повітря... Таким чином рослині надавали не лише магічні властивості — нею стали величати людей та навіть цілі роди.

Існує давня легенда, що у мить, коли розквітла лілея, а на землю спустився перший промінь місяця, народилася прекрасна імперія Ендаласія. Хоч як казково це б не звучало, але з іменем квітки в даній країні дійсно пов'язано багато: Ендаласія — держава, що розташувалась у Західній Європі, та величалася з — поміж інших країн своєю славною історією, сильним духом народом, простягнутими кордонами і багатим природнім світом. Вона також стала тією, хто взяв красу лілеї за свій головний символ. Ще ж і надто, цією державою вже віки правила династія, що йменувалася родом Білої Лілеї. Історія часто знаходить випадки, коли саме дівчинка королівської крові займала престол, таку подію старі літописці звали "розквітом лілеї". Саме про розквіт ендаласійської лілеї королівської крові і піде наша історія... Загляньмо в той час, звідки бере початок вже більш нова епоха...

***

 — Хай живе король Аделард! Хай живе королева Акселл! — лунали дзвінкі радісні голоси підданих. На головній терасі величного палацу, який лише можна собі уявити, у найпрекраснішій сукні кольору піднебесся з пишним подолом, розшитим діамантами, відрізним декольте, тугим корсетом, що ледь дозволяє дихати, мереживними вставками та у легкій мантії, що благородно вкриває підлогу позаду, стоїть розкішна жінка. Її волосся кольору сонця, закладене у вишукану зачіску, яку закріплює важка і чарівна корона, одягнена на неї єпископом з півгодини тому. Великий діамант на символі влади могутньої імперії, що носить горду назву — Ендаласія, відбиває золото верхніх куполів припалацових башт. Акселл, принцеса крові сусідньої держави, що носить славну назву — Золхіда, чарівно посміхається. На її душі нарешті оселився спокій, хоч він і не буде довготривалим. Поруч з нею стоїть красень-чоловік, одягнений у волошковий каптан, білосніжні штани та того ж кольору мантію, що й у дружини. Його чорне волосся утворює різкий контраст із золотистою короною монарха, переданою йому від його суворого і навіть жорстокого покійного батька.

Усміхнені обличчя сім'ї правителів сьогодні сяють, наче найяскравіші зорі. Вони окидають лагідним поглядом народ, що вигукував гасла. Усі ці люди прийшли сюди, щоб поділяти радість коронації зі своїми новими королем та королевою. Аделард та Акселл, що в перекладі означають "благородство" і "сяйво" обмінюються ніжними поглядами, сповненими величі і водночас ласки. Лише люди, які провели усе своє життя у високих колах, вміють проявляти щирість і почуття власної гідності водночас. Сьогодні сонце щедро обдаровує їх своїм теплом, а вони жадібно ловлять його, ковтають і купаються у ньому, мов кошенята. Їх війна ще не закінчена, хоч цей день можна умовно назвати перемогою.

Однак, тепер, коли здавалося б, що і повітря навколо них очистилося від запаху інтриг, вони добре знають, що завтра із закінченням свята, імперію знову готується настигнути нова хвиля лихоманки: над її головою нависнуть темні ворожі хмари, а замість дитячих гомінких веселок повсюди роздадуться пискляві жадібні крики ворон. Аделард міцно тримає руку дружини, сьогодні намагаючись не згадувати чого їм варто було пройти до дня бажаної коронації. Але нам зовсім не цікаво як юний принц перетворився на мужнього короля і знайшов свою королеву. Наша історія про одну долю на двох маленьких принцес, народжених від цього шлюбу. Чи то чийсь злий жарт, чи страшне прокляття нависне над головами двох спадкоємиць з роду Білої Лілеї, прирікши одну з них на самотність у своїх страхах, у своїй війні за життя і корону, а іншій — не давши знати свого дому, своєї сім'ї, змусивши важко працювати служницею дворянина, що фактично буде її підданим... Гадаєте, таке неможливо? Стривайте, зараз вони розкажуть вам свою історію... Сідайте зручно і вмикайте уяву, нехай вона малює різноманітні химерні візерунки і веде вас у дивовижний край... Розпочиналося все так...