До автидорії ми забігли разом з гучним дзвінком, до якого я майже звикла. Хлопці дружньо присіли біля нас.
- А вам обов'язково сідати тут, більше місця не знайшлось ? _ не втрималася від колької репліки подруга.
- Мені хочеться тут, тобі жаль вільного стільчика? _ обурився блондин.
- Можеш його забирати й валити звідси.
- А ти жорстока!
- Це не я жорстока, це світ такий.
До автидорії зайшов викладач. Це огрядний мужчина років п'ятдесяти з лисиною на голові.
- Вітаю вас дорогі мої студенти! Я професор Лумянський Ігор Тарасович, викладач англо-амереканської культури. Від сьогодні ви будете учитеся повноцінно, а це не лише показувати свої знання, але й отримувати нові. Прошу сісти парами, й на моїх парах сидіти саме так, і це без заперечень _ не усім прийшлося це до душі, але заперечити ніхто не посмів. Професор дуже легко роз'ясняв тему, це координально відрізнялося за попередні уроки.
- Друга пара соціологія?_ шепнув мені на вухо Данило.
- Так...
- Ти вважаєш, вони знайдуть спільну мову...ну .. як ми з тобою? _ кивнув у бік Каріни хлопець. Я уже декілька разів замічала, як подруга, з явним вираженим невдоволенням, сиділа біля нового знайомого.
- Все залежить від твого друга, і від його терпіння... вона йому провірку на терпіння влаштовує. Тільки чи витримає?
- Надіюсь.... Олеся?!
- Аа?
- Ти дуже красива.
- Звичайна.. ти напевне на інших не дивився _ посміхнулась я у відповідь.
- Там немає на що дивитись, тільки один силікон і ботекс. Краса має бути натурайною, ане штучною.
- Ну ... краса потребує жертв.
- Не усім потрібна така жертва, більшісьть за природність, ну так, як у тебе
- Я ще таке нахабство з роду не бачила _ обурювалася подруга.
- Я його уже відшивала усіма способами, на які тільки здатна, й хамством й ігнором, а воно не розуміє!!! Бити його чи що? _ це звернення було до мене. Я посміхнулась, зараз би мою подругу Ірину, вона б знала, що порадити, а я не радчик по таких справах.
- Знаєш... я хоч ні бум-бум у цьому, але мені ясно одне - цей Стас... ну... подобаєшся ти йому.
- Це тобі його друг сказав?
- Ні, це ну дууже видно. Хіба терпів, на його місці хтось інший твої вибрики? Коли ти не була йому цікава, його біля тебе уже не було.
- Ну не знаю ... він мені нічого такого не говорив.
- А коли він мав тобі про це говорити? Він тільки рот відкриє, а ти у два хлопка закриваєш.
- Ось коли б він його не відкривав на усіякі дурниці, то мені не прийшлося йому його закривати _ обурено пробормотала подруга.
- Ну звичайно він сказав " Привіт дівчата!", а ти " Стулься бо вирубаю" _ перекривала я її. - Це що по твоєму ненормальне запитання, й цілком можлива відповідь?
- Взагалі коли якийсь чувак у краватці, йде по коридору й побачивши нас кричить своє "Привіт дівчата!", й обернулися половина дівчат, які там знаходились, то це нормальна лексика?
- О ти уже завелася
- Та не захищай цього ... блін, навіть такого слова для нього підібрати не можу.
- А я й не захищаю, просто я твоя совість _ посміхнулась їй.
- Ну повинен хтось з нас двох бути совісним?! _ підморгнула вона.
- Дуже смішно, а ще більше буде смішно, коли ми на завтра реферат із соціології не напишем.
Усіх своїх читачів вітаю з Новим роком!!!!!
Бажаю в НОВОМУ РОЦІ гарного настрою, здоров'я і побільше цікавих книг!!!!