Коли приходить натхнення
Незвичний оркестр
Оркестр незвичний грав сьогодні на бульварі,
Його заслухавшись, спинився навіть час,
Серцеві ритми відбивав соліст ударних,
Думками линув в піднебесся контрабас.
Про щось своє наспівувала флейта
Зійшовшись з вітром голосами у дует
Лунала музика так ніжно і відверто
Що навіть заридав старий кларнет.
А потім затужила гірко скрипка
Торкаючись душі таємних струн
То ввись злітала, то спинялася на хвильку
Переплітаючи в єдине щастя й сум.
Не схильний до подібних сентиментів
Бурчати щось своє почав тромбон
Не мав ані найменших конкурентів
Його розкішний і глибокий баритон.
Оркестр вигравав свій біль й тривоги
Був щирим в ньому кожен інструмент,
Вже вивчивши давно напамʼять ноти
Ним керував старенький диригент.
Жестикував він паличкою вправно
Міняв динаміку й акценти без кінця
Він не шукав ані визнань, ні слави
Він просто грав мелодію життя.
Відредаговано: 19.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
