Коли приходить натхнення
Прощання з другом
Спливали дні, закінчувалось літо,
Вже прохолоднішими стали вечори,
Оглянувши востаннє рідні гнізда,
В далекий шлях збиралися птахи.
Старий лелека зупинився біля дуба,
Вони знайомі з ним уже багато літ,
- Ну що ж, бувай, я сумувати дуже буду.
Вже за годину вирушаємо в політ.
Затріпотіло листя розтривожене,
Гілля схилилось майже до землі,
- Шкода, що бути разом ми не можемо
І знов чекати мусимо весни.
- За рік я повернуся неодмінно
І розповім тобі про іншії краї.
- Я буду згадувать тебе, як буде зимно
Щоби тепліше стало на душі.
Лелека підійшов до дуба ближче,
За стовбур ніжно крилами обняв,
- Тримайся і до зустрічі, дружище, -
Промовив він і сльози приховав.
Самотній дуб стогнав вночі тихенько,
Якийсь неспокій душу огортав,
Він серцем відчував уже напевно,
Що друга він востаннє проводжав.
Відредаговано: 02.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
