Коли приходить натхнення
Молитва Янголів
Там, де блакить і височінь не має меж,
Сиділи Янголи Святії на хмарині,
На землю споглядаючи з небес,
Тривогу приховать були не в силі.
Вони молились без упину за людей
І пробачали їм всі скоєні гріхи,
Змахнувши сльози потайки з очей,
На спині склали крила золоті.
Їм зрозуміти не вдавалося ніяк,
Чому в серцях гарячих нині холод…
Як стало, що просвітлена Земля
Погрузла в непроглядний чорний морок?
Куди поділася та віддана любов?
І де підтримка, радість та довіра?
Чому рікою всюди ллється кров?
Чому в душі живе тепер зневіра?
Вони дивилися й повірить не могли,
Що людство вже у кроці до фіналу…
Невже, так важко добираючись гори,
Воно впаде тепер неначе камінь?
Зітхали в небі Янголи сумні
І на колінах щиро Господа просили,
Щоб дав він шанс іще один Землі
І людям повернув в життя надію.
Відредаговано: 02.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
