Коли приходить натхнення
Повернення додому
Старенький дім, пошарпані дверцята,
Розбиті шибки і по пояс бурʼяни,
Юнак стояв й ніяк не міг пізнати,
Що це той двір, де бігав він малим.
Отут колись росла красуня-вишня,
А тут квітник був мамин під вікном,
Не міг він зрозуміти, як так вийшло,
Що все це зникло, мов і не було.
Лише горіх кремезний залишився,
Під ним колись ховався він не раз,
Паркан трухлявий всюди похилився,
Ліхтар на ґанку вже давним-давно погас.
Доріжка, що вела колись до саду,
Травою дуже густо поросла,
Не видно на городі рівних грядок,
Зламалась груша-дичка пополам.
Від гойдалки немає навіть сліду,
Відцвівся назавжди пʼянкий бузок,
Чорнявих ластівок під стріхою не видно,
Біля вікна калини кущ засох.
Аж тут з-за хати соняшник високий
Свою голівку жовту показав,
Лиш він один усі ці довгі роки
Повернення твого завжди чекав.
Відредаговано: 02.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
