Ми часто думаєм — життя несправедливе,
Свої дарунки щедро іншим роздає,
Здається, всі навколо нас щасливі
І лиш до нас везіння те не йде.
У голові зʼявляються питання:
Чому? За що? Навіщо сталось так?
І знов тримаєм курс на виживання
І не погоджуємось з долею ніяк.
Все боремось, долаєм перешкоди,
Зітхаєм важко і продовжуємо йти,
Й ніяк не можемо відчути насолоду,
Ніяк не можем сенс отой знайти.
Собі в уяві ми малюємо картини
Життя безхмарного, без бід і суєти,
І все чекаємо, що хтось таки повинен
За руку нас до нього привести.
Але той хтось чомусь все не приходить,
Чомусь ніхто не хоче нам допомогти,
І розпочати все ніяк в нас не виходить
Той шлях новий до вищої мети.
Продовжуємо нарікати ми на долю,
Яка прихильність іншим віддає,
І знову йдем дорогою старою
І знову щастя оминаємо своє.
Відредаговано: 02.10.2024