Коли приходить натхнення

Вовчик кулінар

Вовчик якось був на кухні,

Пив компот й дививсь в вікно,

І було йому так нудно,

Бо ж не грався з ним ніхто.

 

Мама їсти готувала,

Стоячи біля плити,

І у сина запитала,

Чи б хотів допомогти.

 

Хлопець довго не вагався,

Запитав: «А що робить?»

Мама весело сказала:

«Треба яйця з цукром збить».

 

Розбивати став він яйця,

Ніби ж просто це зовсім,

Але як не намагався -

Шкаралупа змішалась з всім.

 

Ще хвилин отак пʼятнадцять

Діставав її звідтіль,

Вже почав був сумніватись

Що він впорається з цим.

 

До яєць додавши цукру,

Вінчиком збивати став,

Почали боліли руки

І хлопчина лиш зітхав.

 

Врешті збилося все пишно,

Вовчик дуже радий був,

Ну а потім якось вийшло,

Що він все й перевернув.

 

Але досвід кулінарний

Вовчик закидать не став,

Вже за день він знову мамі

Готувать допомагав.

 

На цей раз робили тісто,

Щоб вареники зліпить,

Враз всі пальці в нього злиплись,

Ледве зміг він їх відмить.

 

Ну а далі знов задача -  

В тісті начинку закрить,

Хлопець як не намагався,

Та не міг цього зробить.

 

Замастився весь мукою,

В тісті руки й голова,

Наступив на щось ногою

І посеред кухні впав.

 

Якось мама борщ варила,

Вовчик поруч теж ходив,

От вона і попросила,

Щоб він овочі помив.

 

До роботи взявся швидко,

Все у нього аж кипить,

Вже картопелька помита,

Морква й бурячок лежить.

 

Далі мити став цибулю,

Що лежала на столі,

А тоді про це забувши,

Очі він потер собі.

 

Ніби враз бджола вжалила,

Став кричати, що є сил,

Так з червоними очима

Він до вечора й ходив.

 

Але Вовчик не здавався

Й далі прагнув готувать,

За усе відразу брався,

Варто мамі лиш сказать.

 

Мама смажила котлети,

Хлопець зразу тут, як тут,

«Що мені робити треба?» -

Запитав її він вслух.

 

«Прослідкуй, щоб не згоріли,

Я на хвильку відійду,

Як шкварчати буде сильно,

То відстав сковороду».

 

Став котлети пильнувати,

Спершу все було гаразд,

Потім стали підгорати,

Вовчик вирішив: «Це - шанс».

 

Взяв лопатку в руки вправно,

Їх давай перевертать,

Ніби все робив, як мама,

Але щось пішло не так.

 

Почало усе шкварчати,

Краплі жиру врізнобіч,

Вовчик кинувся тікати

Й маму кликати чимшвидш.

 

А іще одного разу

Вовчик готував омлет,

Яйця від розбив відразу

Й молока приніс пакет.

 



#1160 в Різне
#221 в Поезія

У тексті є: поема, вірші про все

Відредаговано: 02.10.2024

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше