Країна спала, солодко всміхаючись,
Та чорні хмари вже несли біду…
Від вибухів та пострілів здригаючись,
Той ранок нам усім приніс війну.
А далі - жах: ракети, танки, Гради,
Виття сирен і страх в очах людей,
Безсонні ночі, автоматні канонади,
Будинки спалені, без вікон і дверей.
Горіли храми, дитсадки, лікарні,
Згасали мрії і чиєсь життя…
Та не згорала стійкість і незламність,
І віра у щасливе майбуття.
Крізь сльози, біль, крізь розпач і страждання
Ми загартуємося всі у цій війні
І однозначною є відповідь в питаннях:
- Ми вистоїмо?
ТАК!
- Пробачим?
НІ!
Відредаговано: 02.10.2024