Цей дивний ранок манив прохолодою,
П’янкою свіжістю і подихом весни,
На сході сонце милувалось вродою,
Із вирію вертались журавлі.
І так хотілося цю мить іще затримати,
Щоб чисте небо, спокій на душі,
Щоб люди прокидалися щасливими,
Бо ж мирно спали вдома уночі.
Так хочеться новому дню радіти,
І щоб в минулому всі болі та страхи,
Під мирним та блакитним небом жити
І бути вільними, немов оті птахи.
Відредаговано: 02.10.2024