Плутанина

Повисла пауза. В моїх думках винирав спогад записів Нуль Шість.

- Не смішно, Нуль Шість - серйозно сказав Генрі

- Та я й не сміюся! - роздратовано відповіла Медді

- Хто це? - швидко запитала

Всі, включаюячи фею подивилися на мене

- Що? - я не могла зрозуміти чому їх так здивувало моє питання

- Код "03" або ж Ліса - почав Генрі - це сестра Акарі

- Більше того, вони близнята - продовжила Нуль Шість - код та характер - ось, що може їх розрізнити

- А як щодо здібностей? Хіба вони можуть бути однакові? - здивовано запитала я

- Доволі влучне питання - вперше а цей час, хлопець посміхнувся - здібності у них різні. Але проблема у тому, що ніхто не знає спарвжніх здібностей Правительки Часу

- Тобто ви хочете сказати, що Акарі не підвласний час? -  ці слова остаточно "вибили" мене із колії, оскільки я зрозуміла, що у повелительки здібність керувати часом

- Ерлін, час не підвладний нікому - хитнувши головою сказала Ліка

- Тоді чому Акарі називають "Правителькою Часу"? - розуміння поки до мене не приходило

- Все через те, що їх рід править цим королівством від самого заснування - пояснила Медісон - від того її і прозвали Повелителькою Часу або ж Правителькою Часу

- Ось воно що... - кивнувши сказала я - але чому ви так стривожені через появу Ліси?

- Вона хоче зайняти місце Акарі - сказав Генрі

- Ми станемо її маріонетками - з холодною злістю промовила Нуль Шість

- Хто - ми? - заплуталася я

- Кодовані - відповіла Ліка - починаючи від Нуль Шість і закінчуючи П'ятнадцятим

- Зачекайте, тобто ви хочете сказати, що ніхто не зрозуміє, що Акарі змінилася? - запитала я

- Можливо. Дуже великий шанс того, що ніхто нічого не зрозуміє - відповів Генрі

- Але у чому "корінь" проблеми? - сказала я

- Ліса змінить королівство докорінно. І це будуть зміни не в кращу сторону - відповіла Медді - якщо вчитуватися в її біографію, то можливо дізнатися, що Нуль Три було вигнано із сім'ї. Після цього для роду правительки, вона померла. Ліса залишилася сама. Від цього кожного разу в ній росло почуття помсти та ненависті до всіх і всього. Якщо ми потрапимо під її правління, мирному життю кінець

- Ого... Несподівана інформація - підійнявши брови сказала я - звідки ви це все знаєте?

Сестра з братом лише загадково посміхнулись. Ну знову ці секрети!

-  Медісон, як ти зрозуміла, що Ліса повернулася? - сказала я

- Генрі про це б теж знав, коли б його код не був викарбуваний на лопатці - примружившись відповіла дівчина, а тоді зняла плащ

На ключицях акуратно викарбуваний код "06", друга цифра якого, ледь - ледь світилася синім кольором

Я здивовано поглянула на це, а після скептично підійнявши брову запитала:

- І з цим ви змогли зрозуміти, що Ліса повернулася?

- Не поспішайте із висновакми, леді - звернувся до мене Генрі - ця штука світиться лише в одному випадку: один із членів королівського роду живий або ж повернувся

- Тоді чому вибір зупинився на Нуль Три? - зарз на все це я реагувала більш спокійно, адже чесно кажучи мені це здавалося нісенітнецею

- Давай рахувати разом: код "01", тобто мама правительки та її сестри з чистою совістю залишила цей світ. Код "02",  або ж Кай - вбитий родич. Код "03" - Ліса, код "04" - Акарі - з перевагою поглянувши на мене сказала Нуль Шість

- Тоді чому не "05"? Хто це? - не здавалася я

Медісон швидко підійнялася з ліжка і вийшла з кімнати гупнувши дверима.

- Що це з нею? - нахмуривши брови та здивовано поглянувши на хлопця запитала я

- Код "05" - Каміла Гарпер - видихнувши сказав хлопець - краща подруга Нуль Шість. Два роки тому пропала безвісти

Я затихла. Тепер, мені була зрозуміла реакція Медісон

- Не бери на свій рахунок, ти ж не знала - хлопець досить добре зрозумів чому я мовчу - та й сестра могла бути менш емоціональною

Я хитнула головою:

- Цілком нормальна реакція - я зробила паузу - що з нею зараз?

- Невідомо - відповів він - ходімо чогось солодкого спечемо. Думаю Медді зрадіє

- Добре придумав - посміхнулася я - давай я допоможу тобі пізніше, у мене з'явилася своя ідея

Генрі кивнув і вийшов з моєї кімнати. Я підійшла до ліжка де лежали покупки для малювання. Так, я хотіла щось намалювати для Нуль Шість. Сівши за стіл та розклавши олівці поряд, я задумалася:

"Може намалювати її? Або щось з розряду містичних істот? Стоп. У мене є прекрасна ідея!"

Я зібрала олівці та листки і притиснувши їх до себе, швидко спустилася на кухню.

- Генрі, позич будь ласка свою сумку - попрохала я

- Добре, але чекай - швидко сказав він - ти маєш кудись йти?

- Так. У мене з'явилася одна ідея - я не хотіла зізнаватися, що саме "вдарило" мені в голову

- Я піду з нею - Ліка, що спокійно сиділа на фіалці, що знаходилася на підвіконні, підлетіла до мене

- Чудово! З Лікою в мене ще й компанія буде - зраділа я

- Добре, тільки попрохаю вас повернутися швидше - хлопець зробив паузу - а краще до заходу сонця

- Домовилися - гукнула я підіймаючись до своєї кімнати. Хотіла переодягнутися, аби не дуже виділятися на фоні інших

Мій вибір зупинився на довгій атласній темно - синій сукні та чорних туфельках на підборі. Трохи подумавши, замість сумки Генрі я взяла кошик, що пасував сюди куди більше. Склавши туди всі речі для малювання та накривши їх чорним плащем, я спустилася на основний поверх

- Генрі, я йду! - попередила я хлопця, а після разом із Лікою вийшла з будинку

- Зізнаєшся, що задумала, Ерлін? - запитала мене фея,сидячи на моєму плечі

- Коли прийдемо - обов'язково - посміхнулася я та зачинивши ворота, вийшла на вулицю

Не зважаючи на те, що скоро почне вечоріти людей було більше ніж достатньо. Карети швидко снували вверх та вниз вулицею, люди йшли по своїх справах, а хтось просто гуляв. Я ж з Лікою йшла не поспішаючи. Підійнявшись вверх по вулиці за сорок хвилин ходьби я була на назначеному пункті - біля замку Повелительки Часу