Розділ 28 — Фаза III

Темрява за вікнами була майже неприродною. Місто спало, але їхній світ — навпаки 
— прокидався. Те, що вони знайшли, несло занадто багато відповідей. І водночас —
ще більше запитань.
Артур дивився на монітор, де миготіли слова:
ФАЗА III: Активована Суб’єкт R-9 — у середовищі. Переоцінка запущена. 
Спостерігати. Не втручатися.
— Що це значить? — спитала Софія. — Що ми вже в експерименті. Або… ніколи 
його й не залишали, — сказав Артур, стискаючи кулак.
Максим сидів мовчки. У голові вирували сотні образів — деякі знайомі, деякі, 
здається, навіть не його. Грані особистості більше не були чіткими. І все ж — саме 
тепер він почувався найбільше собою.
— Я думаю, ми маємо справу з багаторівневою симуляцією. Модель поведінки у 
стресових умовах, пам’яті, прив’язаностей, — сказав він. — Фаза І була —
стирання. Фаза II — провокація. Фаза III… це, мабуть, контроль за вибором.— Тобто, якщо ти зараз вирішиш боротися — вони спостерігають, як і чому? —
уточнила Софія. — Саме так, — кивнув Максим. — Але якщо я не зроблю 
нічого — вони виграють автоматично.
Він різко встав і підійшов до стіни, де зберігався ще один сейф. Код уже знав — ніби з 
дитинства. Всередині — пристрій.
— Що це? — здивувався Артур.
— Можливість вибору, — сказав Максим і натиснув на кнопку. — Або кінець гри, 
або ще один рівень.
Світ навколо завис. Екран потемнів. Повітря стало густішим, як перед грозою. Раптом 
усе змінилося — перед ними не архів, а чисте біле приміщення, в якому стояли люди 
в білих халатах, а в центрі — стілець, до якого хтось був прив’язаний.
Це був він.
Максим у формі пацієнта. Очі — відкриті, але порожні. Камери спрямовані на нього. 
Монітори — фіксують кожен імпульс.
— Вітаємо, суб’єкт R-9. Фаза III: самостворення. Тепер ти сам обереш, ким бути. І 
що знищити першим — себе чи нас.