13.Ключі.

В місто приїхала квартировласниця, ми поїхали оформлювати продаж-купівлю,мої руки тремтіли і все пройшло без всіляких проблем.Коли всі питання з квартирою були остаточно вирішені і оформлені, я тримала в руках довгоочікуваний ключ,ключі від своєї нової оселі. Це був момент, коли я відчула, що все, що було між мною і Сергієм, закінчилось. А щось інше починається. Моя нова гілка в житті і стосунках.
Я не хотіла, як раніше, сліпо вірити і покладатися на надію. Та й боялася, що після всього, що пережила, не зможу знову довіряти.

Я порадилася з батьками і почала ходити до психотерапевта. Я пояснила -Дмитро мені дуже подобався, але я розуміла — наступного разу, якщо знову вийду заміж, у мене буде лише шлюбний контракт, щоб захистити себе,своє майно,і своє ,а можливо не тільки моє життя... Життя таке непередбачуване, хитке і лукаве. Нас можуть оточувати люди, які здаються приємними, а насправді виявляються справжніми потворами в людській подобі.
Я зрозуміла, що настав час піклуватися про себе —  зайнятися саморозвитком, спробувати щось нове, відкрити для себе інші сфери.Я почала ходити в художній гурток.
Ми з Дмитром почали зустрічатись, але між нами не було нічого інтимного — лише ніжні поцілунки і тримання за руки. Мені здавалося, ніби я знову вперше закохуюся, ніби мені знову 19. Я знову почала насолоджуватися букетами, компліментами, чекати зустрічі і радіти кожній хвилині, коли робота закінчується швидше, щоб побачити його.
Я знову змогла відчути, що таке справжнє кохання.
Та коли настає вечірня тиша, коли Дмитро йде до себе , я залишаюсь сама. І тоді стає страшно — страшно залишитися у цьому світі зовсім однією...я не хочу його підганяти ,але з кожним роком мені тяжче буде завагітніти ,виносити дитину.
Час ішов. Сергій і Карина тим часом, як я й гадала, на Новий рік виставили в соцмережах відео — пропозицію руки і серця. Хоч Сергій мене і заблокував в Інстаграмі, я побачила це відео в сторіз Карини — вона, здається, забула мене заблокувати  або зробила це спеціально, щоб я могла побачити, як він робить їй пропозицію.Ще й ця пафасну падпис "Безмежно кохаю,навіки разом"
Все так банально і просто,так він ще той романтик ,але нічого нового.

Вітати їх я не збиралася — бо Карина ще навіть не уявляє, що її чекає... життя з його мамою...Перший рік вона майже у нас жила. Тепер Карина — нова жертва в цій історії. Та жертва, яка не зможе завагітніти, а Сергій — людина, якій діти просто не потрібні.

В лютому Дмитро запропонував мені поїхати з ним у Карпати. Ми зупинилися в готелі, жили в одній кімнаті, але на різних ліжках. Мені це подобалося. Він нічого не поспішав, розумів, що мені потрібен час — не тільки для спілкування і зустрічей, а й для повільного відновлення довіри і контакту.

Дорогі читачі!
Щиро дякую кожному з вас за те, що проводете цей шлях разом із героями моєї історії. Якщо вам сподобався твір — будь ласка, залиште свій коментар, поділіться враженнями, натисніть зірочку ★ та додайте книгу до своєї бібліотеки.
Це велика підтримка для мене як автора і щось дуже цінне для душі.
Дякую за увагу та довіру! 🌸