Коли падають ілюзії

1.День ,який перевернув усе.

 Сьогодні оперують мою свекруху — Олену Станіславівну.
Я в глибині душі поважаю її,вона мати мого чоловіка і все таке, але правди не приховаєш — відносини в нас не складалися. Вона мене не прийняла, і я це завжди відчувала. Я для неї не ідеальна невістка,то не те приготувала, то не так зустріла, то багато балакаю, то мовчу як німа...... та й вона для мене — не мати. 
  Вранці зателефонувала. Говорила сухо, як завжди.Інколи здається що я для неї як прислуга. 

-Катю,я Забула вдома документи, привези в лікарню .- Її чоловік, Юрій Сергійович, не може приїхати бо за кордоном . Її син, мій чоловік Сергій у відряджені і приїде тільки сьогодні ввечері.
А от я — вільна. І їй не цікаво, чи є в мене сьогодні клієнти ,я працюю візажистом , чи можу я просто так залишити роботу. Та й взагалі, вона не вважає, що це робота. Це для неї як мій дід колись казав — "фігнею страждаєш".
А я така людина яку вчили старших поважай, людям допомагай. Завжди допомагаю, навіть коли мене не просять. А коли просять — тим більше.
Я і гадки не мала, що цей звичайний на перший погляд день переверне моє життя на 180 градусів.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше