Глава 4

Коли я вийшла з ванної, Нік вже пішов. І це добре, не хотіла, щоб він бачив мої червоні від сліз очі. Я позбавлю його задоволення  спостерігати, що образливі слова досягли своєї мети.  І де Ешлі поділася?  Тиняючись по квартирі, я не знала, чим себе зайняти, поки мій погляд не наштовхнувся на причину всіх моїх бід.  Або майже всіх. Бісів кран! Треба викликати сантехніка, і негайно.  Я взяла телефон і набрала номер однієї з ремонтних компаній, що знайшла в інтернеті. Сказали, через хвилин тридцять зустрічати.

 Проте через п'ять хвилин у двері вже подзвонили.  Глянувши на годинник, я здивувалася. Оце швидкість! Краще б сантехніки в службі невідкладної допомоги працювали. Скільки життів врятували б! На жаль чи на щастя, на порозі стояла Ешлі, хмурячи брови і риючись в сумці.

  - Ага, ось вони!  - витягла вона, нарешті, ключі з дна, коли половина вмісту вже лежала на підлозі в коридорі.  - Вічно не можу їх знайти.  Швиденько поспихала все назад і заявила:

  - Ти не повіриш!  Він виявився музикантом!  Уявляєш?

  - Хто він? - не зрозуміла я.

  - Ну як хто?  - подивилася на мене Еш, як на божевільну, входячи в вітальню.  - Дерек, ясна річ.  Терпіти не можу музикантів!

  - Ааа, - протягнула я, роблячи розумний вигляд, але нічого не розуміючи.  - А що з ними не так?  - поцікавилася я обережно, щоб надалі не виникало питань.

  - Та вони зациклені тільки на собі і на своїй творчості! – обурилася подруга. -  Як я вчора цього не помітила?  Загалом, - зітхнула Еш, - розсталися ми друзями!

  - А я сантехніка викликала, - вирішила я поміняти тему.  - Ось, чекала його.

 - О, так це чудово!

  - Зранку було не дуже.  Я розповіла їй в двох словах про те, що трапилося, опустивши нашу з Ніколасом сварку.

  - Говорила я тобі йдемо спочатку сніданок готувати, - душилася від сміху Ешлі. - А ти в ванну побігла.  Навіщо два рази душ приймати?  - не вгамовувалася Еш.  - Гаразд, гаразд, - утихомирилася вона, помітивши, що я похнюпилась.  - Подумаєш, зі мною таке вже двічі траплялося.

  - Що?  - ми обидві розсміялися.

  Через годину приблизно, провівши сантехніка, ми не могли надивитися на наш новенький блискучий кран.  У мене навіть настрій піднявся.

  - Алілуя!  - вимовила Еш і урочисто відкрила воду.

  - Амінь!  - додала я.

  - Боже, - спохватилася вона.  - Я зовсім забула сказати.  Ми ж в клуб йдемо сьогодні!

  - Навіщо?

  - Як навіщо? - втупилася на мене Ешлі. - А що в клубах, зазвичай, роблять?!  Танцюють, веселяться ..., - повчала вона мене як маленьку.

  - Та я в тому сенсі, що нам ще двадцяти одного немає.  Нас не пустять, - пояснила я.

  - Про це не хвилюйся! Там працюють знайомі Ніка. Так, що все в порядку, - посміхнулася капосниця і підморгнула. - До того ж, з хорошим макіяжем і відвертим вбранням, хто буде звертати увагу на твій паспорт.

  - Але мені навіть вдягнути нічого! - подумала я про свій гардероб, в якому переважав спортивний стиль, але все ж одну-дві сукні можна було знайти серед джинсів, футболок і светрів, якщо намічалося якесь свято.

  - Це не проблема! Моя шафа в твоєму розпорядженні. Мої речі повинні тобі підійти, тільки думаю, в ліфі трохи будуть вужчі. Але це плюс! Вважай, що сьогодні я - твоя хрещена фея! А завтра ми все виправимо, - сказала Еш, натякаючи на похід в магазини. О ні! Тільки не це, подумала я. Шопінг з моєю божевільною подружкою. Спробуй від неї відчепись тепер!  І хто мене за язика тягнув?

  - Добре, хрещена, - підіграла я їй. - Тільки без фанатизму!

  - Тоді, давай обідати. У нас ще дві години в запасі до приходу Емми, - заглянувши в холодильник, Ешлі дістала м'ясний рулет, салат і два йогурти.

  - Хто така Емма?  - запитала я.

  - Або ти розсіяна або у мене склероз.  Що теж не виключено.  Хіба я не казала? Емма - моя подруга. Та, що руку зламала. Пам'ятаєш? - Я мовчки кивнула.  - Правда, гіпс вже зняли (я тоді з нею в лікарню їздила), і вона носить тільки підтримуючу пов'язку. Так ось, якщо треба з кимось порадитися щодо одягу, то тільки з нею. У Ем - чудовий смак.

- У тебе не гірший, - заперечила я.

  Тільки пізніше, під вечір, я зрозуміла, що якщо Ешлі - маленький торнадо, що втягує в свій вихор всіх і все, то разом з Еммою вони утворювали підводне виверження вулкана з виникненням цунамі, що може знести пів Японії зараз. Навіть Ніколас, прийшовши додому і пославши мені співчутливий погляд, швиденько змився в свою кімнату. Від них паморочилося в голові і закладало вуха. Проти Емми я не мала нічого проти. Вона дуже сподобалася мені: світле коротке волосся, вкладене в стильну зачіску, і відкритий добрий погляд робили її неймовірно привабливою. Але переміряти половину гардероба Ешлі за годину, а він у неї немаленький, і святий не витримає!

  Виявилося, це був лише початок! Побачивши моє волосся, Емма вчепилася в нього мертвою хваткою, прикидаючи, щоб таке з ним зробити.

  - Може, що-небудь простіше?! - вирішила я подати голос все-таки.

  - Довірся нам! - в один голос вигукнули вони, і я зрозуміла, що відступати назад пізно. - Там буде половина хлопців з університету! - додала Ешлі. - Ти ж не хочеш справити погане враження, га?  - піддакнула Ем.