Розділ 48

Розділ 48: Тінь і єдність

Тінь, що нависла над храмом, рухалася повільно, але її присутність відчувалася у кожному подиху повітря, у кожному відлунні кроків Ліана. Вона огортала простір холодом і безмовною загрозою, пронизуючи стіни й підлогу, проникаючи у найтонші щілини храму. Але поруч із Таліреєю навіть небезпека здавалася меншою, віддаленою, немов щось неважливе, що не могло проникнути у їхню сферу єдності.

— Ліане… — шепотіла Талірея, притискаючись обличчям до його грудей. — Я боюся… але поруч із тобою мені нічого не страшно.

— І я теж боюся, — відповів Ліан, обережно ковзаючи руками по її спині, пальці запліталися у її волосся, — але кожен твій дотик заряджає мене силою. Ми сильніші разом, і це відчуття… воно неймовірне.

Вони стояли близько, і в цій близькості було щось більше за фізичний контакт — це було тяжіння душ, енергія, що переливалася між ними, створюючи невидиму магічну хвилю, яка обплітала серця, заповнювала кожну клітину силою, впевненістю і рішучістю. Кожен поцілунок був як обмін магією: губи Ліана ковзали по щоках Таліреї, він ніжно торкався її плечей і шиї, а вона відповідала м’якими, обережними дотиками, що обпікали його шкіру теплом і пристрастю.

— Я хочу бути з тобою не лише в бою… — шепотіла Талірея, відчуваючи, як руки Ліана підживлюють її власну енергію, проникають у найглибші нервові центри. — У кожному погляді, у кожному дотику… завжди.

— І я теж… — відповів Ліан, губи торкалися її шиї, пальці повільно ковзали по її спині. — Кожен момент поруч із тобою робить нас сильнішими. Кожен твій подих, кожен погляд… він як магія, що наповнює мене до країв, що перетворює страх на силу, а тривогу на впевненість.

Їхні тіла стояли притиснуті одне до одного, але цього разу це було не лише фізичне тяжіння. Це була довіра, це була магія їхніх сердець, що зливалися в єдину хвилю енергії. Кожен дотик, кожен поцілунок заряджав їх обох, роблячи союз непорушним, а тяжіння між ними перетворювалося на невидимий щит, що охороняв від будь-якої небезпеки.

— Ліане… — шепотіла Талірея, проводячи пальцями по його волоссю, губи ковзали по щоках і скронях. — Навіть якщо тінь поглине нас, ми залишимося разом у кожній частинці нашої енергії.

— Ми разом, — відповів Ліан, притискаючи її ще ближче, губи ковзали по її щоках, обличчі і шиї, а руки обережно обіймали її тіло, відчуваючи, як їхнє тяжіння перетворюється на щит. — І цього достатньо, щоб протистояти будь-якій темряві.

Навколо храму тінь вже здавалася більш агресивною. Холод пробіг по шкірі, наче тисячі невидимих голок, але вони стояли, тримаючись один за одного. Губи періодично зустрічалися в довгих, ніжних поцілунках. У цих поцілунках була любов, пристрасть, безмежна довіра і віра — усе, що робило їхній союз непереможним.

— Ми непереможні, — шепотіла Талірея, губи торкаючись його, серця билися в унісон. — Разом.

Ліан відповів лише обіймами і поцілунками, дозволяючи тяжінню між ними говорити голосніше за слова. Його руки ковзали по її спині, плечах і талії, її дотики відповідали, переплітаючись у невидиму хвилю магії, що підживлювала їх обох. Кожен рух, кожен подих, кожна хвилина близькості створювали потужну енергетичну ауру, що поступово відштовхувала темряву, що насувалася.

Вони стояли так довго, як могли, відчуваючи, як любов і тяжіння перетворюються на силу. Навіть коли тінь почала концентруватися на горизонті, вони відчували: поки вони разом — жодна небезпека не зможе їх роз’єднати.

І саме в цій тиші, у цій близькості, вони набирали силу, щоб зустріти те, що насувалося. Серця билися шалено, губи ще раз зустрілися в довгому поцілунку, і магія, що йшла від їхньої єдності, почала розсіювати холод темряви, створюючи навколо них невидимий щит світла і енергії.

Кожен їхній дотик, кожен погляд, кожен подих посилював цей щит. Тяжіння душ стало магією, магія — бронею, а любов — зброєю. І навіть якщо тінь хотіла розділити їх, їхня єдність уже була непереможною, незламною і вічною.

Магія їхньої любові вибухала і переливалася, обплітаючи храм теплом і світлом, що прорізало холод і темряву, нагадуючи: поки вони разом, жодна тінь не зможе розірвати їхній союз.